Постоянная ссылка http://nbnews.com.ua/ru/blogs/193938/
13:30 | 02.01.2017    
Хто вбив Зураба Хурцію?
Слава Вільним Націям! Смерть російській педерації!
Тіло виявили на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро «Хрещатик» 18 лютого 2014 року. Загиблий чоловік мав при собі пенсійне посвідчення серія АІІІ № 848773 на ім'я Миколи Нікітіна, видане в Кіровограді, та паспорт громадянина Грузії на ім'я Zurab Khurtsia № 620075680, виданий посольством Грузії в Україні. Посольство підтвердило інформацію про загибель, але заявили, що помер чоловік не від насильницької смерті, а сердечного нападу. Хоча родичі не повірили в цю версію: Мой брат умер не от своей болезни, а от искусственно вызванного сердечного приступа. Все те, кто там скончались, были больны и умерли от сердечного приступа? Провоцирующим это был газ, пущенный на Майдане… Зураб Хурція – учасник Революції, входив до Кіровоградської Сотні, громадянин Грузії, був біженцем з Гагра під час грузино-абхазького конфлікту. В 2008 році завод Зураба припинив роботу – місто Сенаки, в якому він жив тоді, бомбили російські літаки. Будинок, в якому жив Зураб зі своєю сестрою і старенькою матір’ю, теж розбомбили. Так він опинився в Києві. Дмитро Степаненко, активіст Майдану, згадує: Ми з Зурабом не були знайомi, народились в різних країнах, жили в різних містах, розмовляли різними мовами. Але на барикадах Майдану ми стали братами. Кожний майданівець зберігає як святиню у своєму серці це почуття братерства та єднання. Зураб був першим, з ким я познайомився, коли прийшов в Кіровоградську сотню. В метрі від нього я вкладався спати на вільному місці, на якому на підлозі знаходився лише туристичний коврик, і Зураб запропонував мені одне із своїх тонких одіял. Коли почались морози вище ?20, Зураб кутав шию в здоровений шарф. Він стійко вистояв усі чергування на барикадах і пікети, весь наш протест. Він пройшов шлях до кінця. Гідно і свобідно. У Зураба була мрія – повернутися в Гагру і побудувати там церкву в пам’ять про загиблих від російських бомбардувань. Але зробити цього не встиг: «Мы с братом все силы положим, чтобы довести дело до конца, – обещает брат Зураба Нино. – Зураб был очень хорошим сыном, хорошим братом, хорошим другом. Он погиб за чужую страну, но идея, за которую он погиб, в этих двух странах была одна – Свобода!» Свобода від російської окупації. Слава Вільним Націям! Смерть російській педерації!. 02 січня 2017 року Грудініна Наталя Миколаївна, (0512) 42-92-73, 063-976-56-17 grudininann@ukr.net 
© 2017 «Независимое Бюро Новостей».
Редакция НБН может не разделять точку зрения авторов статей и блоггеров,
и не несет ответственности за содержание авторских материалов.
Использование материалов сайта возможно только при наличии активной гиперссылки на nbnews.com.ua