Постоянная ссылка http://nbnews.com.ua/ru/blogs/196995/
16:54 | 16.03.2017    
Хто вбив Леоніда Полянського?
Вбитий снайпером в груди 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.
Полянський Леонід Петрович – активіст Євромайдану, учасник Революції Гідності. Вбитий снайпером в груди 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Тіло виявили в морзі № 1 (Київ, вул. Оранжерейна, 9). Народився 24 жовтня 1975 року в місті Жмеринка Вінницької області. Працював залізничником колійної машинної станції Жмеринської залізниці. Був працелюбним і добросовісним, любив бути першим, міг вийти на роботу о шостій ранку, щоб встигнути закінчити свою роботу раніше за інших. Останні роки мешкав і працював в Києві. Брав активну участь з початку акцій протесту на Майдані Незалежності, вступив до Самооборони Майдану. З грудня 2013 року належав до Барської Чоти. Будував та охороняв барикади. Завжди намагався бути першим, на передовій, там, де було найгарячіше і найважче. 20 лютого зранку Георгій Полянський набрав телефон брата, але Леонід тільки поспіхом сказав: «Беркут» пішов у наступ, я передзвоню... Та так і не передзвонив… Після загибелі брата Георгій вирішив більше дізнатися про останні тижні та дні життя Леоніда. Шукав його в списках Самооборони. За однією інформацією, Леонід був в сотні Білої Церкви, за іншою – членом Барської сотні. Більш точних даних про боротьбу та загибель брата Георгію знайти так і не вдалося…Згадує, що Леонід не вірив у домовленості влади та опозиції щодо перемир’я, тому й казав: «Ми маємо діяти, маємо щось змінювати». За ці зміни він і віддав своє життя. Хороший був хлопець, веселий, компанійський, пожартувати любив. Друг хороший, поможе завжди, – згадує колега Леоніда по роботі, бригадир Олександр Павлюк. Він каже, що Леонід Полянський завжди був на Майдані в найгарячіші дні. «19 січня, як то все на Грушевського почалося, як Беркут водомети включив, то Леонід прийшов у гуртожиток весь мокрий. І там він мав бути першим, на передовій...» – додає Павлюк. «Мені подзвонили наші хлопці-залізничники. Питають, а як нашого Полянського по батькові? Петрович, кажу. Погано, кажуть хлопці. Він є в списках загиблих Євромайдану…» – згадує страшний день 20 лютого бригадир Павлюк. Уже потім друзі та рідні дізналися, що Леонід отримав поранення в живіт. Його намагалися врятувати лікарі, але марно. «Не можна до того звикнути. Наче сьогодні разом чай пили. Всі хлопці наші повірити в це не можуть, – каже бригадир Павлюк. – Знаєте, ми тільки одного хочемо… Щоб його смерть була недаремна…» 16 березня 2017 року Грудініна Наталя Миколаївна, (0512) 42-92-73, 063-976-56-17, grudininann@ukr.net 
© 2017 «Независимое Бюро Новостей».
Редакция НБН может не разделять точку зрения авторов статей и блоггеров,
и не несет ответственности за содержание авторских материалов.
Использование материалов сайта возможно только при наличии активной гиперссылки на nbnews.com.ua