Постоянная ссылка http://nbnews.com.ua/ru/blogs/197015/
13:31 | 17.03.2017    
Хто вбив Андрія Саєнка?
Загинув 20 лютого 2014 року року від кулі снайпера. Разом з групою інших протестувальників він прикривав відхід основної частини майданівців під час першого наступу на позиції «Беркуту» того дня.
Саєнко Андрій Степанович – громадський активіст, захисник Євромайдану, учасник Революції Гідності, боєць Сьомої сотні Самооборони. Загинув вранці 20 лютого 2014 року від кулі снайпера. Тіло ідентифіковано в морзі № 1 (Київ, вул.Оранжерейна, 9). Народився 26 жовтня 1962 року на станції імені Тараса Шевченка Смілянського району Черкаської області в родині Степана і Валентини Саєнків. В 6 років пішов до школи № 2 м. Фастова, де і провчився 10 років. Сьогодні на приміщенні Фастівського центру позашкільної роботи (колишня ЗОШ № 2) відкрита меморіальна дошка пам’яті Андрія Саєнка. Після закінчення середньої школи Андрій здобув спеціальність токаря і працював на заводі «Червоний Жовтень». пізніше працював електриком в Моторовагонному депо міста Фастов. В 1981 – 1983 р.р. Андрій пройшов військову службу в селищі Барвіха під Москвою. Отримав звання сержанта. Коли повернувся з армії, зустрів свою майбутню дружину – Валентину. Разом вони виховали двох синів – Олексія та Назара. З 2000 року – підприємницька діяльність, якою займався до сумнозвісних подій на Майдані. Андрій Саєнко завжди мав активну громадську позицію, хоч і не входив до жодної політичної партії. Був активним громадським діячем, учасником Помаранчевої революції 2004 року, а також податкового Майдану 2010 р. Коли «Беркут» розтрощив Євромайдан та звіряче побив студентів, Андрій поїхав до Києва – проти свавілля та за європейську Україну. За покликом душі з перших днів Андрій був на Майдані бійцем Сьомої Сотні Самооборони Майдану, а також у Самообороні м. Фастова. Ані прохання матері, ані умовляння дружини, ані звістка про те, що на Київ рушили снайпери не переконали Андрія залишити Майдан. «Я приїду вранці додому», – пообіцяв він мамі і залишився ще на одну ніч. Та не судилося …20 лютого 2014 року куля снайпера влучила в легені на вулиці Інститутській.. Він був сильним, мужнім, адже все життя займався спортом, зокрема, вільною боротьбою, самбо і дзюдо. Мав нагороди першості Київської області з боротьби. Здавалося, міг спокійно жити, адже був приватним підприємцем, заробляв кошти, допомагав людям, але за покликом душі він пішов на Майдан. Загинув 20 лютого 2014 року року від кулі снайпера. Разом з групою інших протестувальників він прикривав відхід основної частини майданівців під час першого наступу на позиції «Беркуту» того дня. Отримав смертельне поранання в 9:08 на пішохідному переході біля готелю «Україна». 17 березня 2017 року Грудініна Наталя Миколаївна, (0512) 42-92-73, 063-976-56-17, grudininann@ukr.net 
© 2017 «Независимое Бюро Новостей».
Редакция НБН может не разделять точку зрения авторов статей и блоггеров,
и не несет ответственности за содержание авторских материалов.
Использование материалов сайта возможно только при наличии активной гиперссылки на nbnews.com.ua