Постоянная ссылка http://nbnews.com.ua/ru/blogs/197716/
20:50 | 29.08.2017    
29 серпня – Всеукраїнська жалоба за Небесною тисячею Іловайська
29 серпня не оголошено днем Всеукраїнської Жалоби. Жалоба тільки в серцях і пам’яті українців. А найкраща пам'ять – це помста!
Іловайськ – стратегічно важливе місто в АТО. Його залізничний вузол зв’язує Росію з окупованим Донецьком. Через Іловайськ Росія поставляє до ДНР важку артилерію та озброєння боєвикам. 18 серпня 2014 року добровольчі батальйони з боями увійшли в Іловайськ. Це були бойові підрозділи, сформовані з учасників і Самооборони Майдану: «Донбас», «Дніпро-1», чеченський імені Джохара Дудаєва, «Шахтар», білоруський «Атрад Пагоня», Правий сектор, «Азов», «Миротворець», «Херсон», «Кривбас», підрозділи особливого призначення МВС Івано-Франківська, волинський «Світязь» та інші. Я особисто була свідком формування цих батальйонів. 9 серпня 2014 року в Києві в готелі «Козацький» навпроти Майдану Незалежності відбувався черговий загальний збір ОУН. Серед делегатів був і майданівець з смт Братського Миколаївської області Олександр Грушевський. Він тоді прямо зі з’їзду в складі батальйону «Шахтар» відправився в АТО. Тоді я востаннє бачила Грушевського нормальною, спокійною, інтелігентною людиною, славного мого друга, побратима, патріота, українського націоналіста, більше нормальним я вже ніколи його не бачила. Так, він вижив в Іловайську, бо не пішов тим «зеленим коридором», який тоді узгодили наші генерали з російськими окупантами. Він з Іловайська виповз на пузі, без всяких коридорів, городами і лісопосадками. Трохи очухався дома та і пішов знову в АТО, і це вже не той Грушевський, це зовсім інша людина – хитрий обережний звір, машина, створена для знищення сепарів і кацапів. Знищення Іловайської тисячі було вигідно нашим генералам, бо ця влада і ці генерали боялись і бояться добровольчих батальйонів більше, ніж російських окупантів. В серпні 2014-го не мобілізовували всіх бажаючих, не давали зброї, не знищували техніку окупанта з повітря, не використовували авіацію. Танки і БТРи гнили на складах, а «Донбас» в Іловайську з голими руками без патронів, без їжі і води, і Лисенко брехав день за днем, що допомога прийшла, а вона так і не прийшла. 24 серпня 2014 року в День Незалежності регулярні російські війська перетнули кордон з Україною і до 28 серпня вже повністю оточили Іловайськ. Безперервний артилерійський вогонь, велика кількість важкопоранених без можливості евакуації та порятунку – починається пекло Іловайська, страшний сон 29 серпня 2014 року, «зелений коридор» і розстріл Небесної тисячі. Жоден з командувачів не покараний за злочинні накази, бездіяльність і саботаж, за сприяння знищенню Небесної тисячі. 29 серпня не оголошено днем Всеукраїнської Жалоби. Жалоба тільки в серцях і пам’яті українців. А найкраща пам'ять – це помста!  Грудініна Наталя Миколаївна
© 2017 «Независимое Бюро Новостей».
Редакция НБН может не разделять точку зрения авторов статей и блоггеров,
и не несет ответственности за содержание авторских материалов.
Использование материалов сайта возможно только при наличии активной гиперссылки на nbnews.com.ua