ДОБАВИТЬ В ЗАКЛАДКИ     УКР РУС
  КОНТАКТЫ | РЕКЛАМА НА НБН | КАК ОТКРЫТЬ БЛОГ НА НБН | РАССЫЛКА НОВОСТЕЙ | RSS     
1077         07:04 | 10.01.2017    

Не стало известной украинской поэтессы Светланы Костюк

 

В понедельник, 9 января, в 13:00 состоялись похороны известной украинской поэтессы Светланы Костюк. Жизнь волынской поэтессы оборвалась после тяжелой болезни в канун Рождества, 6 января, в Нововолынске.

«В канун Рождества, 6 января, после тяжелой болезни оборвалась жизнь волынской поэтессы Светланы Костюк», – передает местное издание «Volyn24».



Как известно, последние два года своей жизни поэтесса боролась с раком легких.

Добавим, Светлана Костюк издала несколько поэтических сборников, часть ее произведений переведена и издана на английском, польском, испанском и других языках. Она была автором около 50 песен, написанных совместно с украинскими и зарубежными композиторами.

Очаровательная поэтесса родилась в селе Куклы Маневицкого района, училась в Луцке, позже проживала в Нововолынске, работала в местном лицее.

Писать стихи начала еще в юности, первые из них были опубликованы в районной газете еще когда девушка училась в старших классах.

Первый поэтический сборник «Вспышки души» появился на свет в 1998 году. Дальше были – «Наедине с миром», «Письма без кнвертов», «Траектория самосожжения», «Босиком в небо», которая в прошлом году была издана на английском в Нью-Йорке, и последняя – «Исцеление любовью».

Светлана Костюк была членом Национального союза писателей Украины, лауреатом всеукраинских и международных литературных конкурсов.



В ее стихах много боли и грустных мотивов, много вопросов к жизни, прощаний и роковых пророчеств.

***

Боляче тільки спочатку, а потім уже...

Потім звикаєш... звикаєш... звикаєш до всього...

Можна вбивати брехнею, лукавством, ножем...

Зрештою, все це дорога... дорога до Бога...

Світ цей сказився... сказився... сказився уже...

Чорне багатство, піар, поклоніння до слави...

Мила людино маленька, куди ж ти ідеш?

Чи не боїшся відкрито так, без балаклави?

Серце стукоче... стукоче... як змерзле пташа...

Хочеться світла, і правди, і віри у вище...

Стукаєш в двері, у душі... задля відкоша...

Сієш слова, та не сходять – кругом попелище...

Будуть спасенні, хто вірує, – скажете ви.

Вірити треба, та віру вбивають щоднини.

Топчуть зухвало ідеї твої й корогви,

Топчуть усе, що зосталось в тобі від людини...

Боже єдиний, нам світло у душі посій.

Зло переможе лише воскресіння любові.

Сумно так... сумно так...сумно в країні моїй.

Сумно в душі, що свій біль виливає у слові.

...Боляче тільки спочатку, а потім уже

Спалюєш душу свою – і пітьма відступає...

Можна вбивати брехнею, лукавством, ножем...

Ну а спасати – любов`ю...

без неї

ніщо

не спасає…

***

Цей темний морок зусібіч…

І так бракує сонця й свіч…

І так бракує висоти…

А ще чомусь не поруч ти…

А ще улесливості бич,

Фальшиві маски слів, облич

І прогинання тих, що поруч...

І влада вже не влада – покруч...

… Я не плазую, не повзу,

Мене не зігнеш, як лозу…

Натхненним словом захищусь…

Згораю…

Падаю…

Свічусь…

***

Молитовно-сповідальне...

у прозорих очах мого подиху спогаду відчаю

лебедина печаль і кринична дзвінка глибина

повертаюся звідти сильнішою навіть і вищою

і освітлено-тиха і гордо-відчайно-сумна

повертаюсь повільно аби не розхлюпати суть свою

іще гріє зсередини те що мечем вогняним пекло

таке враження ніби я в пеклі і зовсім нага стою

і в мені крижаніє уже неприкрите моє крило

у долонях своїх затискаю надії розвихрені

і ховаю від світу рожеві пір`їночки птиць

як же боляче Боже мій як же незатишно тут мені

у людському театрі з вертепом мальованих лиць

***

Час іде. За вікном ще засмагою тішиться літо.

І стукочуть-вицокують срібні краплинки води.

І багато всього пережито уже, перемито

В цьому плетиві днів, у театрі абсурду й біди…

Що змогла – те змогла… Малювала цей світ, як уміла.

Надриваючи серце, лишала вогненні сліди.

На моє підвіконня зажурена горлиця сіла…

Хтось ту музу тужливу, напевно, покликав сюди

Ми писали удвох. Нам тихенько підспівував вітер.

Всі малюнки графічні зливались на мокрому склі.

Якби з долі отак хтось узяв і трагічне все витер,

Щоб лиш бульбашки мильні лишились на білому тлі.

Але ні… далебі… бо тоді чи змогла б я відчути

Шепотіння хвилин у блаженстві високих чуттів.

І любові нектар з післясмаком п’янкої отрути.

І наповнену змістом

магічність

і років, і днів…

***

До власного ювілею

О Боже мій, а я ще й не жила,

А я ж лише «зализувала» крила,

Які недоля прикра обпекла,

Які неправда чорна обпалила…

А я лише у царстві тіней злих

Шукала світла, щоб донести людям.

І цвітом опадав з грудей моїх

Жертовний вірш, немов якийсь приблуда…

А я себе палила кожен день

(Коли болить життя – то душу чути),

То крила виростають у пісень,

Які несеш у пекло для спокути…

Мій шлях – то траєкторія листка

Осіннього, віднесеного вітром…

Для цього світу «зовсім не така»,

Сльозу сховаю в душу і… не витру…

Нехай гірчить всім атомам єства,

То й віршам надто солодко не буде…

Лечу кудись… обпалено-жива…

Прощайте, люде…

Следите за свежими новостями НБН на Facebook.
 
A  Размер шрифта  
Loading...
Загрузка...
Загрузка...
Фильмы в кинотеатрах Украины
Загрузка...
СВЕЖЕЕ В БЛОГАХ

Махінації луганських чиновників 22.10.2017 | 11:12

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Чому Росія знову пішла на військову ескалацію 20.10.2017 | 21:49

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Подружка Влади Литовченко очолить Нацмузей у Пирогові? 17.10.2017 | 20:14

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Послали! 15.10.2017 | 17:11

Наталя Грудініна,громадський діяч

Чеські ліваки в окупованому Луганську. Що громадянин Чехії забув в ЛНР 15.10.2017 | 15:26

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Четники на Донбасі, або Хто розширює географію війни на сході України 13.10.2017 | 10:52

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Костянтин Бриль пояснив де Президент - в ПАРЄ... 12.10.2017 | 17:17

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Закупки для ЗСУ здійснюють сумнівні фірми за втричі завищеними цінами 06.10.2017 | 17:47

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Росія продовжує свою сталу практику залякування 05.10.2017 | 10:53

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Владислав Мороко: Запоріжжю 1065 років! 03.10.2017 | 17:48

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Каталон НАШ! Бригада ЗСУ візьме Каталонію за тиждень… А чи віддасть? 03.10.2017 | 14:47

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Дифузія степового блюзу – пленер у прифронтовій зоні 01.10.2017 | 11:41

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Микола Греков: Чому “забули” учасників АТО з окупованих територій? 30.09.2017 | 17:23

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

РФ намагається вивести так звані ДЛНР на самофінансування 30.09.2017 | 11:45

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Кадировці на Донбасі: хто є хто 27.09.2017 | 10:31

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Проблеми реінтеграції Донбасу: “за” і “проти” 26.09.2017 | 10:02

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Підводні камені миротворчої місії ООН 24.09.2017 | 10:46

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Кляті москалі і срібники Київської Русі. Знову продають! 24.09.2017 | 02:40

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"
ДРУЗЬЯ ОНЛАЙН

 
 
РАССЫЛКА НОВОСТЕЙ
Чтобы подписаться на рассылку новостей
и блог-постов портала НБН,
введите адрес электронной почты.
  
ОК
title
Text
Имя кнопки
ВЫ НЕ АВТОРИЗИРОВАНЫ
Не зарегистрированы?  Регистрация
ОШИБКА СОХРАНЕНИЯ ТЕКСТА
Произошла ошибка сессии.
Пожалуйста, введите Ваш логин и пароль.
 
СМЕНА ПАРОЛЯ
Старый пароль:
Новый пароль:
 Введите 6 и более символов
Новый пароль еще раз:
Отправить
 
Отмена
title
Отправить запрос
 
Отмена