ДОБАВИТЬ В ЗАКЛАДКИ     УКР РУС
  КОНТАКТЫ | РЕКЛАМА НА НБН | КАК ОТКРЫТЬ БЛОГ НА НБН | РАССЫЛКА НОВОСТЕЙ | RSS     
        18:06 | 21.02.2014    

Героям слава! Полный список погибших на Майдане.

Информация постоянно обновляется.
// Фото: НБН, Елена Тимош
Автор: Независимое бюро новостей, НБН
     

Первые убийства участников акции протеста на Майдане произошли 22 января 2014 года: тогда во время наступления «Беркута» на Грушевского были убиты Сергей Нигоян и Михаил Жизневский. В тот же день от пыток и переохлаждения умер Юрий Вербицкий. После того еще несколько активистов скончались в больницах от полученных ранений. Пик смертей на Майдане начался 18-20 февраля, когда в столкновениях с силовиками умерло около ста человек. НБН собирает информацию о каждом из них.

Список погибших по состоянию на 19:00 03.03.2014 года (в алфавитном порядке). Общее количество опознанных: 104 человека.

Если у Вас есть дополнительная информация о людях, упомянутых в этом материале, или данные о других погибших, просим присылать их нам по адресу nbnews2012@gmail.com.


Арутюнян Георгій Вагішакович, місто Рівне. Народився 4 липня 1960 року у Батумі. Громадянин Грузії. Отримав вид на мешкання в Україні. Загинув 20 лютого 2014 року на барикаді у Києві у віці 53 років. Два роки тому у Георгія померла дружина, і тепер його трирічна донечка лишилася круглою сиротою.





Байдовський Сергій Романович, Нововолинськ, Волинська область. Народився 21 серпня 1990 рокув місті Нововолинськ. З 1997 до 2007 року навчався у Нововолинській школі №12. З 2007 року навчався у Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна». Неодружений. Працював у місті Дрогобич. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві від вогнепального поранення в легеню снайпером.



Балюк Олександр Олександрович, село Липовий (?) Новоград-Волинського району Житомирської області. Народився 19 березня 1974 року. 28 лютого 2014 року рідні упізнали його тіло у морзі на вулиці Оранжерейній у Києві.

Бачинський Ігор, Боярка Київської області. 30 років. Ігор – круглий сирота, залишились бабуся та дідусь, які живуть в Боярці. Отримав травми на Майдані у Києві, лікувався, але помер 25 лютог 2014 року.



Бльок (Тур) Іван Іванович, місто Городок Львівської області. Народився 21 липня 1973 року, 40 років. (Тур – прізвище його дружини, яким його теж називали). Приватний підприємець. Приїхав на Майдан 19 лютого 2014 року. 20 лютого на Інститутській у Києві він загинув від кулі снайпера. Без батька залишилися донечка і маленький син.



Бойків Володимир Васильович, Київ. Народився 5 лютого 1955 року. «Батько Володимира вижив у часи війни та сталінських репресій і постійно перебував під наглядом КДБ. Він виховував сина на таких засадах: Україна повинна бути незалежною, самостійною», – розповіла Наталія Бойків, дружина Володимира. У житті Володимира було два захоплення: політика і футбол. Він був незадоволений владою, але не воював, бо не належав до активістів Самооборони чи радикальних партій. 18-го лютого 2014 року Володимир Бойків вирушив на Майдан. «Я просила його того не робити, бо недавно він переніс інсульт, проте він сказав: «Наталко, я тут біля водометів, біля вул. Грушевського, я тут повинен бути», – пригадує дружина. І на цьому зв'язок обірвався. Можливо, у той момент його і вбили. Володимир отримав три вогнепальні поранення – кулі поцілили у печінку й селезінку, хребет та голову. У героя залишилося троє синів: дорослі Андрій і Олександр та 12-річний Захар, у Львові – старий батько Василь Бойків.



Бондарев Сергій Анатолійович, Київ  / Донецька область, місто Краматорськ. Народився 24.11.1981 року. Загинув на Майдані у Києві 18 лютого 2014 року від чотирьох кульових поранень. Програміст компанії GlobalLogic. На момент смерті Сергію було 32 роки, його дружина Світлана знаходилася на 8-му місяці вагітності.



Бондарчук Сергій Михайлович, Старокостянтинів Хмельницької області. Народився 9 вересня 1961 року. Вчитель фізики, голова Старокостянтинівського міської організації ВО «Свобода». 20 лютого 2014 року у Києві загинув внаслідок вогнепального поранення снайпером.



Братушко (Братушка) Олексій Сергійович, Суми. Народився 10 квітня 1975 року.
Навчався у Сумському державному університеті. Працював перевізником. Учасник «Помаранчевої революції». На Майдан приїздив від грудня 2013 року. Востаннє виїхав 19 лютого 2014 року. Загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві від кулі снайпера, яка пробила і металевий щит, і бронежилет. Залишив батьків, дружину, доньку і сина, якому було лише 8 днів. Похований у Сумах.



Брезденюк Валерій, Жмеринка Вінницької області, 1963 року народження (50 років). Підприємець, художник техніки ебру (малюнки по воді), фіналіст щоу «Україна має талант». Був убитий пострілом у спину 18 лютого 2014 року у Києві.





Вайда / Байда Богдан Іванович село Летня, Дрогобицький район, Львівська область / село Стебник. Народився 28 квітня 1965 року. ктивний учасник національного відродження 1989-1991 років. Вступив до самооборони Майдану, перебуваючи в Києві у грудні 2013 р. Вдруге приїхав до Києва 20 лютого 2014 року. Того ж дня загинув від кулі снайпера.



Варениця Роман Михайлович, село Старий Яр, Яворівський район, Львівська область. Народився 11 грудня 1978 року. Застрелений на вулиці Великій Житомирській у Києві 20 лютого 2014 року.



Васильцов Віталій Валерійович, село Жорнівка Києво-Святошинського р-ну Київської області. Народився у 1977 році. Уродженець села Гаврілівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Був застрелений 19 лютого 2014 року на вулиці Великій Житомирській у Києві. Без батька лишились двоє дітей.



Веремій В’ячеслав Васильович, Київ. Народився 22 лютого 1980 року. Кореспондент газети «Вести». Загинув у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року на вулиці Великій Житомирській у Києві від кульового поранення та побоїв тітушок. Помер у лікарні вранці 19 лютого 2014 року через втрату крові від кульового поранення. Без батька залишився 4-річний син.



Войтович Назар Юрійович, Тернопіль / село Травневе, Збаразький район Тернопільської області. Народився у 1996 році (на момент загибелі – неповнолітній, йому було лише 17 років). Студент Тернопільского коледжу. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві.





Голоднюк Устим Володимирович, Збараж Тернопільської області. Народився 12 серпня 1994 року. Волонтер Демократичного альянсу. Студент Бережанського агротехнічного інституту. 20 лютого 2014 року об 11-й ранку мав зустрітися з батьком, колишнім міліціонером, який збирався відвезти його з Києва додому на відпочинок. О 9-й ранку поговорив з татом по телефону. Трохи більше, ніж через годину хлопця не стало. Куля з гвинтівки снайпера пробила його блакитну ООН-івську каску. Хлопець помер у готелі «Україна» внаслідок вогнепального поранення в голову. Він загинув в бою, біля верхнього виходу станції метро «Хрещатик». Куля снайпера влучила в праве око. Коли його занесли в готель «Україна», лікарі не змогли зробити нічого. Устима не стало у віці 19 років.



Городнюк (Городюк) Іван, смт Березне, Рівненська область. 29 років. 19 лютого 2014 року він повернувся додому з Майдану. Під час останнього штурму беркутівців його було побито силовиками. Також він захворів, отримавши переохолодження, облитий водою з водомету. Іван Городнюк помер 20 лютого 2014 року у Рівному через хворобу (запалення легень) та наслідки побиття.

Горошин Максим Максимович (с.Грушківка, Кам'янський р-н, Черкаська обл., 25 років) – загинув 20.02.2014 у місті Києві.

Гриневич Едуард Миколайович, село Деревок, Любешівський район, Волинська область / смт Любленець, Ковельський район, Волинська область. Народився 31 травня 1985 року. Боєць «Волинської сотні». Член ВО «Свобода». Загинув 20 лютого 2014 року на Майдані від кулі снайпера.



Гурик Роман Ігорович, Івано-Франківськ. Народився у 1994 році. Студент факультету психології Прикарпатського університету. Загинув 19 лютого 2014 року у Києві.





Дворянець Антоніна Григорівна, Бровари Київської області. 62 роки. 18 лютого 2014 року її мертве тіло знайшли на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля верхнього входу в метро «Хрещатик» у Києві.



Дзявульський Микола Степанович Шепетівка, Хмельницька область. 1958 року народження. Вчитель географії та біології. Член Всеукраїнського об'єднання «Свобода», помічник-консультант народного депутата Ігоря Сабія. 20 лютого 2014 року загинув від снайперської кулі на вулиці Інститутській у Києві.





Дигдалович Андрій Іванович, село Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область. Народився 03.06.1973 року. Андрій був на Майдані три місяці, захищав Майдан у складі афганської сотні. 11 грудня 2013 року був одним з перших, хто стримував натиск «Беркуту». 20 січня на вулиці Грушевського Андрія було поранено: він майже перестав бачити на одне око, у яке влучила гумова куля. Не долікувався і через два дні повернувся до побратимів на Майдан. Загинув 20 лютого 2014 року, рятуючи молодого хлопця. Куля пробила бронежилет. Напередодні комендатура Майдану нагородила Андрія Дигдаловича орденом «За оборону Майдану», але передати нагороду не встигли, бо розпочався штурм. Герой Майдану похований у Львові на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря, поруч з могилою закатованого майданівця Юрія Вербицького.



Дідич Сергій Васильович, село Стрільче Городенківського району Івано-Франківської області. 1969 року народження, 44 роки. Депутат Городенківської районної ради від ВО «Свобода». Разом з дружиною був на Майдані з початку грудня 2013 року, у Жовтневому палаці Сергій відповідав за порядок на другому поверсі. Загинув 18 лютого 2014 року під час сутичок з «Беркутом» під Верховною Радою. Граната розірвала йому артерію на шиї. Потім, за словами очевидців, його голову переїхала машина. У цей час його дружина знаходилася у периметрі Майдану. У Сергія Дідича лишилися дорослий син та донька-школярка.





Дмитрів Ігор Федорович село Копанки Калуського р-ну Івано-Франківської області. Народився 9 жовтня 1983 року. Загинув у Києві 20 лютого 2014 року у віці 30 років від кулі снайпера, яка розірвала легеню.



Жаловага Анатолій Григорович Львів / місто Дубляни Львівської області. Народився 13 березня 1980 року. Загинув у Києві 20 лютого 2014 року у віці 33 років.



Жановачий Андрій Богданович, 1964 року народження. Загинув у Києві.

Жеребний Володимир Миколайович см. Рудки, Самбірський район, Львівська область (переїхав туди з села Вишня Городоцького району Львівської області). Народився 6 жовтня 1985 року. Працював у Вишнянському коледжі Львівського національного аграрного університету. Загинув 20 лютого 2014 року від снайперської кулі у Києві у віці 28 років.



Зайко Яків Якович, Житомир. Народився 4 квітня 1940 року у Білорусі, в селі Делятичі Новогрудського району Гродненської області. Народний депутат України першого скликання, журналіст, редактор, творець мирної «житомирської революції» 1989-1990 років.  Життя присвятив журналістиці. З 1984 року редагував інформаційний вісник «Новини Житомирщини», був секретарем правління обласної організації Спілки журналістів України. З 1989 року – голова журналістського кооперативу «Посередник», головний редактор газети «Трудова Волинь», головний редактор газет «Стенограма», «Фермер – вільний селянин» (м. Київ). Як народний депутат України першого скликання (1990-1994) входив до складу Комісії з питань гласності та засобів масової інформації, був одним із засновників Народної ради. Помер від інфаркту 18 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, коли «Беркут» почав наступати на людей.





Захаров Володимир Костянтинович, Київ. Народився у 1948 році. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві.

Зубенко Владислав, Харків. У квітні 2014 року Владу мало виповнитися 23 роки. Працював на Південній залізниці. Захоплювався костюмованими реконструкціями середньовічних битв. Був гравцем у спортивну версію гри «Що? Де? Коли?». У Київ на Майдан поїхав у лютому 2014 року. Приїхавши до столиці, зареєструвався у сотні Самооборони. Отримав смертельне кульове поранення 20 січня 2014 року на вулиці Інститутській у Києві. Влад вийшов захищати Майдан у лицарських обладунках та без зброї. Помер у лікарні 28 лютого 2014 року. Хлопця планували вивезти на лікування до Німеччини, але не встигли. Останній запис, який залишив Влад на своїй сторінці в соціальній мережі був: «Як тебе не любити, Києве мій». 



Ільків Богдан, смт Щирець Пустомитівського району Львівської області. Народився 3 липня 1962 року. Помер у 17-й лікарні міста Києва внаслідок двох кульових поранень в живіт. Сиротами лишилися дві доньки. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.



Калиняк Богдан, місто Коломия Івано-Франківської області. Народився 29 січня 1961 року. Працював слюсарем на заводі «Сільмаш», згодом відкрив власний магазин побутової техніки. Учасник Помаранчевої революції. На Майдан приїздив упродовж двох місяців. Допомагав пораненим, чергував вночі, пильнував за чистотою. У січні під час протистоянь на вулиці Грушевського потрапив під струмінь водомету, внаслідок чого розвинулася хвороба. Помер у госпіталі Івано-Франківська. Залишив дружину, доньку, сина і маленьку онучку.



Капінос Олександр, місто Кременець / село Дунаїв Тернопільської області. Народився 10 березня 1984 року. Активіст ВО «Свобода», керівник громадської організації «Патріот Волині». Брав участь у голодуванні під Українським домом у 2012 році. Олександр був поранений 18 лютого осколком світлошумової гранати на барикадах коло Будинку профспілок. Помер 19 лютого в лікарні у Києві у віці 29 років. Друзі Олександра кажуть, що після революції він збирався одружитись.





Кемський Сергій Олександрович, Керч, Крим / місто Коростень Житомирської області. Народився 15 листопада 1981 року. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «політологія». Аналітик Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив. Писав статті для «Української правди», газети «День» та інших видань. Був засновником та адміністратором ресурсу «Кооперативний рух». На Майдан приїздив часто, належав до «Чорної сотні». Допомагав виносити поранених. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві на вулиці Інститутській від снайперського пострілу в шию. Похований в місті Коростень Житомирської області, куди переїхали його батьки.









Кіпіані Давид, громадянин Грузіїї. Протягом останнього року разом з родиною проживав у Києві. Дато Кіпіані був на майдані три місяці – від самого початку. 20 лютого 2014 року отримав два смертельних вогнепальних поранення в районі барикади коло ЦУМу і помер у машині «швидкої». Незважаючи на це, у офіційному висновку судмедекспертизи причиною смерті вказані «гостра ішемія та недостатність серця». Без батька залишилася дитина віком 1,7 років.



Кіщук Володимир Юрійович, Запорізька область / смт Димер, Вишгородський район, Київська область. 1956 року народження. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві під час сутичок з беркутівцями біля Верховної Ради. Смерть настала від удару в голову у районі потилиці.

Корнєєв Анатолій Петрович, село Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Народився 31 (23?) січня 1961 року. Сільський голова села Руда Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Закінчив Кам’янець-Подільське військове училище, офіцер запасу. Регулярно їздив на Майдан, допомагав, привозив харчі. Загинув 20 лютого 2014 року, вбитий пострілом у серце під час відступу силовиків на вулиці Інститутській у Києві.



Корчак Андрій, Стрий, Львівська область. 49 років. Загинув 18 лютого 2014 року у місті Києві.



Костенко Ігор Ігорович, село Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область. Народився 31 грудня 1991 року. Студент. Журналіст газети «Спортаналітика». Загинув 20 лютого 2014 року поблизу Жовтневого палацу у Києві.



Костишин Михайло Йосипович, село Нижній Струтин Рожнятівського району Івано-Франківської області. Народився у 1971 році. Проживав з мамою, мав двох молодших братів, Романа та Василя. Михайло часто казав: «я неодружений, мені немає що втрачати, тому я повинен бути на Майдані!». Приїхав на Майдан у Київ відразу після побиття студентів, на початку грудня 2013 року. У січні 2014 року також був жорстоко побитий силовиками, і з 27 січня перебував у лікарні. Помер у лікарні 26 лютого 2014 року. На похоронах  Михайла, коли привезли його тіло  додому, не витримало серце 94 річного дідуся Михайла, ветерана УПА.





Котляр Євген Миколайович, Харків. Народився у квітні 1980 року. Активіст екологічної організації «Зелений фронт». Приїхав на Майдан у Київ 17 лютого 2014 року. Загинув під час перестрілки на вулиці Інститутській у Києві. 33-річний Євген Котляр працював промисловим альпіністом. Харків’яни знають його як активного учасника акції протесту у парку Горького проти вирубки дерев. Тоді Євген з іншими альпіністами примотав себе мотузкою до дерева на знак протесту.



Коцюба Віталій Миколайович, село Вороблячин Яворівського району Львівської області / місто Новояворівськ Яворівського району Львівської області. Народився 7 липня 1982 року. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві від вогнепального поранення, залишивши одних молоду дружину та двох діток.



Креман Іван, Кременчук. Вбитий снайпером 20 лютого 2014 року біля готелю «Україна» на вулиці Інститутській.

Кульчицький Володимир Станіславович, Київ. 1949 року народження. Застрелений силовиками 18 лютого 2014 року у Києві біля будинку Профспілок.



Лінійчук Олег
, народився 4 червня 1988 року у Вінниці. Закінчив з червоним дипломом Вінницький політех. Помер від крововиливу в мозок після того як його жорстоко побили бійці «Беркута» і проломили череп.



Мазур Артем, Хмельницький. 26 років. На Майдані Артем пробув два місяці. 18 лютого 2014 року був поранений осколками гранати під час сутичок у Маріїнському парку у Києві. В хлопця був проламаний череп, лікарі витягували осколки з голови. Від 18 лютого Артем перебував в комі. Родичі планували перевезти його в Чехію або Польщу на лікування, проте 3 березня 2014 року хлопець помер.





Мазуренко Павло, Київ. Народився 2 грудня 1971 року. Закінчив радіотехнічний факультет та працював за спеціальністю. 18 грудня 2013 року у Святшинському районі міста Києва був побитий силовиками як учасник Майдану. У лікарні діагностували забої та травму голови. Помер у лікарні, за офіційною версією – від пневмонії 22 грудня 2013 року. Без батька залишився семирічний син.



Максимов Дмитро, Черкаська область / Київ. 19 років. Народився 17 листопада 1994 року. Срібний та бронзовий призер з дзюдо Дефлімпійських ігор в Софії, був справжньою надією для Спортивної федерації глухих України. Загинув на Майдані Незалежності 18 лютого 2014 року. Вибухом гранати йому відірвало руку. Пораненого доставили до Будинку профспілок, де він помер від втрати крові. Його тіло лежало кілька днів у Михайлівському соборі, і лише 21 лютого було упізнане родичами.



Мельничук Володимир Валерійович, Київ. Народився 22 серпня 1974 року. Помер 20 лютого 2014 року у 17-тій лікарні міста Києва від вогнепальних поранень.



Мовчан Андрій Сергійович, село Великі Осняки Ріпкинського району Чернігівської області / Київ (Святошино). Народився 17 січня 1980 року. Працював у Національному театрі ім. І. Франка майстром сцени. Член Демократичного альянсу. Помер 20 лютого 2014 року у Києві від вогнепального поранення в голову. Друзі кажуть, що Андрій Мовчан щодня приходив на Майдан – хоч на кілька годин. Так було і вранці 20 лютого. Приблизно з 9 ранку до 10-ої він обходив барикади й запитував, чим може допомогти. Після 11-ої Андрій перестав відповідати на телефонні дзвінки. В обід його знайшли просто розстріляним – кілька вогнепальних поранень, що не залишали найменшого шансу вижити.



Мойсей Василь Михайлович, село Ківерці Волинської області / Луцьк. Народився 23 березня 1992 року. 21 рік, студент Университету розвитку людини «Україна» в Луцьку, активіст Киверцівської міської організації ВО «Свобода» Волинської області. Помер 20 лютого 2014 року в 17-ій лікарні Києва від вогнепального поранення у груди.



Наумов Володимир Григорович село Шевченко, Добропільського району, Донецької області. Народився 9 березня 1970 року, на день народження Шевченка. Любив Шевченка. Знав Кобзар напам'ять. За позовом серця поїхав на майдан на барикади. Був викрадений і задушений. Знайдений 18 лютого 2014 року на Трухановім острові у Києві. Без батька лишилися двоє синів: 4-річний Арсеній та 8-річний Єгор.  9 березня йому мало виповнитися 44 роки. В селі залишилась 85-річна мама.



Опанасюк Валерій Адамович, Рівне / село Дюксин Костопільського району Рівненської області. Народився 20 травня 1971 року. Загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року у Києві. У Валерія залишилась родина – дружина і четверо дітей. Найменшому сину всього два роки, а найстаршій донечці – 12.



Пагор Дмитро, Хмельницький, 21 рік. Загинув 19 лютого 2014 року у місті Хмельницький.



Пантелєєв Іван Миколайович, Краматорськ. Народився 1 грудня 1981 року. Поет, рок-музикант, соліст групи «Небо Мінуса». Останнім часом жив у селі Дмитрівка Слов’янського р-ну Донецької області, де доглядав 90-літню бабусю. На Майдані пробув близько двох місяців. Належав до першої сотні Самооборони, мав псевдо «Креман». Загинув 20 лютого 2014 року у Києві біля готелю «Україна» на вул. Інститутській – отримав сім вогнепальних поранень. Залишив маму, сестру з родиною.



Павлюк Володимир, Коломия, біля 40 років.

Паньків Микола-Олег Олександрович, село Лапаївка / село Холодновідка Пустомитівського району Львівської області. 1975 року народження, 39 років. Активіст «Правого сектору». Востаннє поїхав до Києва увечері 18 лютого 2014 року. Микола-Олег помер від кулі снайпера в груди 20 лютого 2014 року у Києві. Це трапилось, коли він витягував поранених та вбитих з передової. Без батька залишилось двоє дітей. Говорить мати героя: «Я його просила: Сину не їдь! Він відповів: «Я не поїду, другий не поїде, а в цій державі будуть жити мої діти». Він завжди був на передовій, бо був дуже сміливим. Мабуть тому і записався у «Правий сектор». Олег завжди йшов напролом. Я завжди йому казала: «Сину, важай». На що він відповідав: «Скільки того життя».



Паращук Юрій Григорович, Харків / село Тавча, Черкаська область. Народився 1 липня 1966 року. Отримав смертельне кульове поранення у потилицю 20 лютого 2014 року під час відступу силовиків у Києві.



Пасхалін Юрій Олександрович Київ / село Носачів Смілянського району Черкаської області. Народився 18 січня 1984 року. Навчався у м. Сміла. Вихованець Школи олімпійських резервів у Харкові – займався штангою. В останні роки мешкав у Києві, працював на приватному підприємстві комірником. Загинув 19 (20?) лютого 2014 року у Києві від 3-х вогнепальних поранень в спину і пневматичного поранення (розстріляний автоматною чергою в спину). За Юрієм сумує старенька мама, четверо братів і сестер, дружина і 7-річний син.





Пехенько Ігор Олександрович, Вишгород, Київська область. Народився 19 липня 1970 року. Загинув у Києві.

Плеханов Олександр Вікторович, Київ. Народився 7 березня 1991 року. Студент Київського Національного університету будівництва та архітектури. Загинув 18 лютого 2013 року у віці 22 років.



Полянський Леонід Петрович, Жмеринка Вінницької області. 38 років. Загинув на Майдані у Києві. Рідні розповідають, що він був життєрадісним чоловіком і не міг стояти осторонь беззаконня, що відбувається в Україні – тому і ходив на Майдан.



Прохорський Василь Петрович, Дмитрівка Бахмацького району Чернігівської області / Київ. Народився у 1980 році. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві від кулі снайпера. Його вважали зниклим без вісти, тіло героя знайшли у морзі Олександрійської лікарні та упізнали 22 лютого 2014 року. За рішенням сільської громади, Василя Прохорського поховали на Алеї слави у містечку Дмитрівка Бахмацького району Чернівецької області. Односельці планують перейменувати одну з вулиць на честь героя.

Прохорчук Віктор Олександрович, Володарськ-Волинський Житомирської області. Народився у 1975 році. Перебував на Майдані від самого початку, активіст Самооборони Майдану. Останній раз навідався до рідних у грудні 2013 року. Регулярно телефонував матері та дружині. Зник у Києві 18 лютого 2014 року. Бійці з його сотні відшукали свого побратима через тиждень у морзі. Тіло загиблого виявили у дворах Хрещатика, куди воно було викинуте зі слідами насильницької смерті та перерізаним горлом. Прощалися з Віктором у рідному містечку, вкривши його синьо-жовтим прапором та під вигуки «Герої не вмирають!».



Саєнко Андрій Степанович, Фастів, Київська область. Народився 26 жовтня 1962 року. Уродженець міста Сміла Черкаської області. Згодом родина переїхала до міста Фастів Київської області. Відбув строкову службу. Працював електромонтером на підприємствах Фастова. Займався вільною боротьбою. Від 2000 року – приватний підприємець. Активний громадський діяч, учасник Помаранчевої революції 2004 року, податкового Майдану 2010 року. Член 70-ї сотні Самооборони Майдану. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві від кулі снайпера. Залишив стареньку матір, дружину і двох синів.



Семесюк Микола Миколайович, Хмельницький. 1986 року народження. Загинув у Києві.

Сердюк Ігор Михайлович, Кременчук, Полтавська область. 1969 року народження, 40 років. Був на Майдані з перших днів, брав участь у загоні Самооборони Майдану від Кременчука. Прапороносець 9-ї сотні самооборони. Повертався додому і знову їхав у Київ. Потрапив під обстріл у Маріїнському парку 18 лютого 2014 року, коли брав участь у будівництві барикади. Вбитий пострілом в обличчя на перехресті вулиці Інститутської та Кріпосного провулку. Захоплювався дайвінгом, серед спільноти дайверів мав ім’я Сердитий. Був підприємцем: займався ремонтом квартир. Смерть Ігоря оплакують дружина та дочка.





Синенко Сергій, Запоріжжя. Народився 5 березня 1978 року. Активіст автомайдану. Приватний підприємець. Згорів живцем у власному автомобілі, підпаленому тітушками, за 20 км від Запоріжжя. По його смерті залишились батьки, дружина та четверо дітей.



Смолянський Віталій Віталійович, село Фурманівка Уманського району. Народився у 1984 році. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві.

Сольчаник Богдан Зиновійович, Старий Самбір Львівської області. Народився 25 липня 1985 року. Викладач кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві.





Тарасюк Іван Миколайович, місто Олика Волинської області / село Залісоче Ківецівського району Волинської області. Народився 28 січня 1993 року. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві від кулі снайпера у віці 21 року.



Ткачук Ігор Михайлович, село Велика Кам'янка, Івано-Франківська область /село Знаменка Гвардійського району Івано-Франківської області. Народився 1 вересня 1975 року. Загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року у Києві. У Ігоря залишилось троє дітей 1996, 2002 і 2013 року народження.



Топій Володимир Петрович
, село Вешневе Самбірського району Львівської області. Народився у 1955 році. Згорів живцем 18 лютого 2014 року у Будинку профспілок у Києві. Тіло упізнане 3 березня 2014 року.



Точин Роман
, місто Ходорів Жадачівського району Львівської області. Народився 6 серпня 1970 (1969?) року. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві.



Ушневич Олег Михайлович, Дрогобич Львівської області. Народився у 1982 році. Був застрелений снайпером на вулиці Інститутській поблизу Жовтневого палацу 20 лютого 2014 року.





Хоменко Ігор, Вишневе Київської області. Народився 27 січня 1960 року. Помер 2 березня 2014 року близько 14:00 під час Народного Віче на Майдані у Києві від серцевого нападу. На день смерті Ігору було 54 роки.



Хом'як Віктор, село Голишів Луцького району Волинської області. 55 років. Ця проста та щира, життєлюбна людина приїхала на Майдан після побиття студентів 30 листопада 2013 року. Був справжнім патріотом України, жив простим спокійним життям, любив природу, рибалку. 27 січня 2014 року його тіло було виявлене у зашморгу, повішеним на каркасі ялинки на Майдані Незалежності у Києві. Друзі та священики, які знали Віктора, кажуть, що він не міг покінчити життя самогубством.



Храпаченко Олександр Володимирович, Рівне. 18 вересня 1987 року. Театральний режисер, м. Рівне. Загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року у Києві.



Хурція Зураб, Кіровоград / Грузія (Гагри). Народився 29 липня 1960 року. Помер 18 лютого 2014 року у Києві.

Царьок Олександр Миколайович, місто Васильків / село Калинівка Васильківського району Київської області. Народився у 1958 році. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві біля готелю «Україна» на вулиці Інститутській. Буж жорстоко побитий (на тілі багато переломів і синців), а потім застрелений із вогнепальної зброї двома пострілами – в живіт і в груди. В Олександра залишилось п'ятеро дітей.



Цепун Андрій Михайлович, Київ. Народився у 1978 році, 35 років. Його забили на смерть у ніч на 21 лютого 2014 року у Києві. Андрій був у команді активістів, які ввечері 20-го лютого блокували в'їзд в столицю з Гостомельської траси. Близько опівночі Андрій вирушив додому, але вдома так і не з'явився. Згодом дружині зателефонували з моргу лікарні швидкої допомоги та повідомили, що тіло Андрія зі слідами побиття та черепно-мозковою травмою, несумісною з життям, було знайдено на вулиці Верболозній.



Чаплинський Володимир Володимирович, місто Обухів Київської області. Народився 13 липня 1979 року. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві.



Черненко Андрій Миколайович, Київ. Народився 9 грудня 1978 року. Уродженець села Слободо-Петрівка Гребінківського району Полтавської області. Дитячі та юнацькі роки провів у місті Черкаси, де й зараз мешкають його батьки і брати. У 2002 році переїхав до Києва. Закінчив Національний транспортний університет, інженер-технолог, магістр. Працював автоелектриком на станції технічного обслуговування у Києві. У 2008-2012 рр. разом з дружиною працював у Посольстві України в Нідерландах. Поранений в груди 19 лютого 2014 року, помер у 17-й лікарні міста Києва. Без батька залишилась 7-місячна дочечка Яна. Похований у рідному селі.





Чернець Віктор Григорович (с.Подібна Черкаської обл., 1977 р.н.) – загинув 19.02.2014 у с. Подібна Черкаської обл.

Чміленко Віктор Іванович, село Борисівка Бобринецького району Кіровоградської області. Народився у 1961 року. Займався фермерством. Загинув від пострілу в голову 20 лютого 2014 року у Києві.





Шаповал Сергій Борисович, Київ. Народився у 1969 році. 45 років. Сергій був активістом Самооборони. 18 лютого 2014 року вбитий на вулиці Грушевського у Києві. Причиною смерті стало два вогнепальних поранення у живіт та серце. По його смерті залишилась старенька мама.



Швець Віктор Миколайович, село Гатне Києво-Святошинського району Київської області, 1951 р.н. 1951 року народження. Військовослужбовець у відставці, старший мічман. Прийшов на Майдан 18 лютого 2014 року, за його словами, «щоб захистити молодих людей». Увечері 18 лютого він зателефонував родині і сказав, що з ним усе добре. О 4 ранку 19 лютого пролунав ще один телефонний дзвінок: незнайомий голос повідомив його дружині про те, що він помер. Смерть настала близько першої години ночі від двох вогнепальних поранень у груди та одного у шию. Віктора Миколайовича розстріляли з близької відстані співробітники «Беркуту» з помпової рушниці 12-го калібру. Родичам вдалося дізнатися, що після розстрілу беркутівці забрали його тіло та відвезли у невідомому напрямку (зі слів друга, до райвідділку міліції, щоб потім видати за терориста). Звідти пораненого героя забрала швидка, але його життя не врятували: Віктор Швець помер, не доїхавши до лікарні.



Шеремета Людмила, Хмельницький. 75 років. Лікар за професією, вона усе життя присвятила спасінню людей. Була поранена 19 лютого 2014 року у Хмельницькому, під час молитви перед будівлею СБУ про мир, про те, щоб не було більше кровопролиття на рідній землі. Пробувши понад три доби у реанімації, так і не повернувшись до свдомості, 22 лютого 2014 року Людмила Шеремет померла.



Шилінг Йосип Михайлович, Дрогобич Львівської області. Народився 14 травня 1952 року у с. Вороблевичі Дрогобицького р-ну у багатодітній сім’ї. Мав 8 братів та сестер. Одружившись, переїхав на постійне проживання до Дрогобича. Разом з дружиною Анною народили та виховали двох дочок, які подарували дідусеві та бабці чотирьох онучок. За професією – будівельник. Останні роки часто їздив на заробітки до Італії. Дружина Аня працює в Італії. На київський Майдан їздив кілька разів, затримувався там надовго. Хотів жити у вільній, заможній країні – аби внуки не шукали щастя по закордонах. Загинув від пострілу в голову біля Жовтневого палацу у Києві 20 лютого 2014 року.



Шимко Максим Миколайович, Вінниця. Народився у 1979 році, 33 роки. Загинув 20 лютого 2014 року у Києві. Останній запис, який він  залишив на своїй стоірнці у «ВКонтакте» 18 лютого – «За Україну!!!!!!!!!!!!! Всі хто може їдьте в Київ !!!».



Щербанюк Олександр Миколайович, Чернівці. Народився 2 січня 1968 року. Член партії «Батьківщина» з 2004 року, керівник партійної первинної організації у Чернівцях, воїн-афганець. Олександр двічі був на Майдані, активно допомагав однопартійцям із «Батьківщини» організовувати протести у Чернівцях, та після подій 18 лютого вирішив поїхати до столиці знову. «У четвер, 20 лютого, вранці ще розмовляла з ним. Він захеканий взяв слухавку, сказав: «Кицюню, ми взяли Інститутську, я зараз не можу говорити». А коли набрала його буквально за кілька хвилин, мені розповіли, що Саші вже немає…», – розповіла журналістам дружина загиблого героя Наталя Щербанюк. 20 лютого 2014 року снайпер вцілив йому у серце просто біля чернівецького намету у Києві. У героя Майдану залишилася старенька хвора мама та двоє дітей: донька Ольга й син Даня.







Загиблі міліціонери та солдати ВВ (загальна кількість загиблих – 16 осіб):

Булітка Василь Віталійович, село Косачівка Чернігівської області. Народився у 1986 році. Загинув 18 або 19 лютого 2014 року у Києві.

Власенко Дмитро Олександрович, Крим. 1982 року народження. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві.

Гончаров Віталій Іванович, Крим. 1989 р.н. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві.

Євтушок Володимир Володимирович, Київ. 1971 р.н. Загинув 19 лютого 2014 року у Києві.

Зубок Володимир Валерійович,
Чернігівська область, 1985 р.н.  Загинув 20 лютого 2014 року у Києві.

Іваненко Олексій Миколайович,
Харків. 1977 р.н. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві.

Савицький Петро Анатолійович, Київ. 1972 р.н. Загинув 19 лютого 2014 року у Києві.

Спічак Сергій, Бердянськ. Помічник начальника військового наряду патрульного батальйону внутрішніх військ (Бердянськ). Помер 20 лютого 2014 року на вулицi İнститутській у Києві.



Теплюк Іван Іванович, Чернігів, 1993 р.н. Стрілок 1 патрульної роти 1 патрульного батальйону військової частини № 3030 управління Північного територіального командування. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві від тяжкого вогнепального поранення в голову.

Третяк Максим Леонідович, Чернігів, 1993 р.н. Військовослужбовець строкової служби внутрішніх військ. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві у віці 20 років.



Федюкін Андрій Васильович, Крим. 1972 р.н. Загинув 18 лютого 2014 року у Києві.

Цвігун Сергій Віталійович, Запоріжжя 1990 р.н. Старший сержант «Беркуту». У спецпідрозділі несе службу також його старший брат. 23-річний Сергій служив у міліції з 2010 року, у «Беркут» перевівся у 2011-му. Займався дзюдо, був призером областних та всеукраїнських змагань.



Следите за свежими новостями НБН на Facebook.
 
A  Размер шрифта  
Loading...
Загрузка...
Загрузка...
Фильмы в кинотеатрах Украины
Загрузка...
СВЕЖЕЕ В БЛОГАХ

Путін готує Україні "абхазький сценарій" 16.09.2017 | 15:26

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Вимагаю реабілітацію Максиму Бернацькому 11.09.2017 | 18:31

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

І.Артюшенко: хто встановлюватиме межу: яке законне рішення, яке ні? 11.09.2017 | 00:34

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Росія не піде з Донбасу в 2018 році 10.09.2017 | 11:04

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Вістря удару. Інформаційного... 08.09.2017 | 23:11

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Заява Путіна щодо миротворців. Диявол ховається в деталях 07.09.2017 | 19:05

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Про міфи Тимчука і американські ПТРК Javelin 05.09.2017 | 19:52

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Мінкульт України блискуче переграв ФСБ! 03.09.2017 | 17:13

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Герой “щасливого” плакату Роман Зіненко став письменником! 02.09.2017 | 16:16

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Контрабандні війни. Хто і чому ліквідував двох депутатів так званої “ЛНР” 31.08.2017 | 20:32

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Битва за Запоріжжя. Хто за сепарів? 31.08.2017 | 20:21

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

29 серпня – Всеукраїнська жалоба за Небесною тисячею Іловайська 29.08.2017 | 20:50

Наталя Грудініна,громадський діяч

РФ-в агресори! Біженцям-допомогу! - Микола Греков 25.08.2017 | 19:32

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Чарівна дівчина очолила козацький журнал 24.08.2017 | 14:27

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

З Днем Незалежності! 23.08.2017 | 20:10

Наталя Грудініна,громадський діяч

Крапку у Запоріжжі поставлять правоохоронці, а не політики!-К.Бриль 23.08.2017 | 11:06

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Москва визначилася з майбутнім Донбасу 22.08.2017 | 15:04

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"
ДРУЗЬЯ ОНЛАЙН

 
 
РАССЫЛКА НОВОСТЕЙ
Чтобы подписаться на рассылку новостей
и блог-постов портала НБН,
введите адрес электронной почты.
  
ОК
title
Text
Имя кнопки
ВЫ НЕ АВТОРИЗИРОВАНЫ
Не зарегистрированы?  Регистрация
ОШИБКА СОХРАНЕНИЯ ТЕКСТА
Произошла ошибка сессии.
Пожалуйста, введите Ваш логин и пароль.
 
СМЕНА ПАРОЛЯ
Старый пароль:
Новый пароль:
 Введите 6 и более символов
Новый пароль еще раз:
Отправить
 
Отмена
title
Отправить запрос
 
Отмена