ДОБАВИТЬ В ЗАКЛАДКИ     УКР РУС
  КОНТАКТЫ | РЕКЛАМА НА НБН | КАК ОТКРЫТЬ БЛОГ НА НБН | РАССЫЛКА НОВОСТЕЙ | RSS     
894         22:01 | 06.01.2017    

Плакати Майдану Юрія Неросліка

 

харківський євромайданівець Юрій Нерослік почав створювати нову українську школу патріотичного плакату, нині визнану у всьому світі. Бо всі ті роботи, події освячені життям Небесної сотні і героїв АТО.



Віртуально ми познайомилися на початку Майдану. Тоді вже діяв сайт Музею плакату, пізніше знищений хакерами. Стартувала популярна сторінка музею, теж знищена російськими хакерами з величезною колекцією народних патріотичних плакатів.

Стихійно, на ФБ згуртувалася група художників, яка пізніше отримала назву «Плакатна сотня». Саме тоді, харківський євромайданівець Юрій Нерослік почав створювати нову українську школу патріотичного плакату, нині визнану у всьому світі. Бо всі ті роботи, події освячені життям Небесної сотні і героїв АТО.

Влітку 2014 року, на той момент вже арт-директор Музею плакату Юрій Нерослік, став добровольцем 92 бригади ЗСУ. Перше завдання – прорив котла під Іловайськом. Їх колона потрапила у засідку регулярних військ Путіна, була розстріляна за Старобешевом. Юрія вибуховою хвилею скинуло з броні – травмувався. Кілька днів без їжі і води пробивалися до своїх. Зброю ніхто не кинув, у полон не здалися. Хоча, більшість бійців були мобілізованими з Східних областей. Потім бої під Щастям і Станицею Луганською.

Більше року на війні. Потім демобілізація. Юрій приєднався до волонтерської команди Музею плакату – організували понад 100 виставок у Першій-Третій лініях оборони АТО. Забезпечили плакатами всі основні музеї Донеччини.

Про Майдан нагадують кілька плакатів, створені того часу…

Варто процитувати розповідь шеф-редактора журналу «Музеї України», куратора Музею плакату, волонтера АТО Наталки Іванченко для Музею Майдана, яка увійшла до вже опублікованої Музеєм збірки.

«Ми – Музей плакату України при журналі «Музеї України».Народилися 11.11.11. Офіційно зареєстровані Новопетрівською сільрадою під Вишгородом.

Коли почався Майдан, з 1 грудня, ми почали збирати інформацію в мережі. Люди реагували дуже швидко. Ми відкрили сторінку на Фейсбуці і туди почали щось потроху стягувати, а потім люди самі стали скидати.І в нас на сторінці назбиралося більше 5 тисяч постерів, малюнків, карикатур. Як тільки якесь зворушення, так і пішла величезна кількість плакатів. Величезна! Нас просто закидали – ми тільки й робили, що це все перебирали.

Занадто брутальні плакати ми притримували, а найкращі збирали у картотеку. Люди не завжди називали свої прізвища. Дозволяли використовувати свій твір, але попереджали: «Мене не світити!» Бо то був час… люди дуже боялися. Автори, до речі, стали про себе нагадувати десь уже наприкінці січня – почали потрошку виходити на світло і говорити: «Це моє», «А це моє», «Можна», «Не можна"…

Ми склали список наших постійних авторів. Це Юрій Журавель, що став дуже відомим, Андрій Єрмоленко, Ася Колос (ми і досі з нею працюємо), Стронг(хлопець із Житомира), Володимир Савінов, B’ячеслав Тітов, Анна Васюник, Олег Надеждін, Наталка Шуст-Цимбалюк, Юрій Нерослік, Марися Рудська.Марися взагалі після нашого"промоушена» поїхала працювати зі своїми плакатами в Америку. Тобто у нас був досить великий пласт легальних авторів.Десь на початку лютневих подій на нас «наїхали» і забанили нашу сторінку на Фейсбуці: банили, банили, банили і нарешті закрили. Згодом. Ми зробили нову сторінку – повикладали туди те, що в нас збереглося. Люди побачили, що ми відродилися, пішли по своїх сторінках, по своїх мережах і знову нам накидали. Потім і той варіант знищили… Заходили, коментували, поширювали – дуже багато.Найбільша відвідуваність у нас була 20 лютого і в наступні дні -понад 200 тисяч.

Відвідувачів до нас на перший сайт (теж нині знищений хакерами) заходило стільки, як на сторінку великого музею. І 23 лютого ми прийняли рішення зробити виставку плакатів Майдану. Домовилися в Пирогові (я ще тоді там працювала) – і нам виділили в музеї невеличку хату. Довго думали, яку вибрати хату, щоб ідеологічно по голові не било. Вибрали тернопільську, і 27 лютого відкрили першу виставку.Саме в цей час заводили російські війська в Крим. Було так моторошно…

Окрім плакатів на виставці було дуже багато артефактів. Їх нам принесли з Майдану. Багато плакатів приносила Самооборона Майдану – ми просили їх про це. Ця виставка у Пирогові досі діє. Також ми зробили окрему виставку «Крим – це Україна». Це було буквально через тиждень після відкриття першої, бо нам накидали величезну кількість плакатів, постерів, карикатур саме кримської тематики. Тобто відбуваються якісь події, і люди малюють – хтось від руки, хтось у фотошопі… Але колекція величезна була! Вона і досі в нас лежить.

Зараз про Майдан важко розмовляти. Ніхто не хоче про це говорити, бо люди розчарувалися. А тоді це можна було. У людей були свіжі спомини і свіжі враження. Так, ми по крові збирали ці речі, але нас ніхто не лаяв! Навпаки, віддавали, говорили: «Нехай буде! Це наша історія». Я можу сказати, вже з досвіду, як працює ця виставка у Пирогові. Мені наглядачка розповідала, що реакції були досить різні: хтось плювався, хтось хотів усе зірвати, інколи доводилось навіть викликати охорону, бо люди бушували. Інші простостояли, дивилися, плакали, згадували, навіть ставили свічки (там свічка стояла, але не справжня, а така, яку вмикаєш, і вона світиться). Тобто реакція була неоднозначна, навіть після Майдану. Хтось у полеміку входив: «Ну, і чого ви добилися? Ось побачите, чим все закінчиться!» Хтось просто згадував, показував дітям, розповідав. Там були досить яскраві плакати – на них основні події від 1 грудня до 20 лютого хронологічно чітко проглядаються.

Майданівські плакати всі яскраві. Найулюбленіші серед них назвати важко – вони всі як діти! От кажуть, що для музейника кожен експонат -як дитина. Я не вірила цьому, поки не почала сама цим займатися. Найулюбленіші – це перші, звичайно, грудневі, їх мало залишилося. Люди тоді не звертали на них уваги, не підтримували, не збирали. Тому, мабуть, грудневі – найцінніші. Малюнок із хлопчиком, який читає книжку, сидячи на барикаді (його Журавель намалював), взагалі став класикою. І після нього люди почали звертати увагу на ці плакати. А вже потім це набуло масовості. Всі почали цим займатися, збирати. Також я бачу, що лютневі плакати активно тиражують.

Пік створення плакатів, я вважаю, був на Майдані і зараз – коли війна. Плакат – це ідеологія. В екстремальній ситуації люди одразу показують те, що бачать. Поки напишеш книжку, поки прочитаєш – це довго, а на картинці видно все і зразу.

Майдан для мене завершився, коли ховали хлопців. Тоді, коли випустили Тимошенко, я зрозуміла, що ми програли. У цей день ховали хлопців, а депутати салютували, що випустили Тимошенко. Це було настільки брудно, настільки лицемірно…

Коли втік Янукович, я не зраділа – я напружилася: що буде далі? Мені не 20 років,і я розуміла: щось може далі бути – буде звідти інтервенція, він не просто так пішов, він обов’язково ще щось утне. І я вважаю, що цю війну він теж спровокував, це не тільки Путін, у цьому замішаний і Янукович також.

Але це наш Майдан.Це та подія, яка потрібна була на певному етапі розвитку. У кожного покоління має бути свій Майдан.Майдан мого покоління -гранітний. Пройшло 14 років – піднялось нове покоління. Воно знову захотіло змін. Їм щось не подобається! У нас, українців,так: щось не подобається, значить,змінюємо. Покоління у нас зараз змінюються не через 20 років, і навіть не через 15, а через 10.Піднімається нове покоління – і розуміє, що треба щось змінювати, треба щось рухати. В Україні Майдан – це закономірність. І слава Богу, що нам дають можливість їх робити. Цей Майдан -протест покоління вже наших дітей. І це не останній наш Майдан. Єдине погано – що він так трагічно завершився. Хай буде Майдан… волошковий, калиновий- назву знайдемо!Але нехай це не буде трагічно!»

Нині виставки Музею плакату розкидані всією Україною. Школи, університети, військомати, бойові частини, музеї, органи влади, волонтерські центри. У нас немає власного приміщення – збираємося там, де наші виставки. Новітній варіант мандрівного музею.

Завдяки інтернету, соцмережам, український патріотичний плакат поширився світом. Має мільйонні аудиторії, активно використовується діаспорою під час акцій протесту і мітингів солідарності. У тому числі, роботи арт-директора Музею плакату України Юрія Неросліка.

Невелика підбірка 2013-14 років.

Україна переможе!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату України

 
A  Размер шрифта  
Loading...
Загрузка...
Загрузка...
Фильмы в кинотеатрах Украины
Загрузка...
СВЕЖЕЕ В БЛОГАХ

Путін готує Україні "абхазький сценарій" 16.09.2017 | 15:26

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Вимагаю реабілітацію Максиму Бернацькому 11.09.2017 | 18:31

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

І.Артюшенко: хто встановлюватиме межу: яке законне рішення, яке ні? 11.09.2017 | 00:34

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Росія не піде з Донбасу в 2018 році 10.09.2017 | 11:04

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Вістря удару. Інформаційного... 08.09.2017 | 23:11

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Заява Путіна щодо миротворців. Диявол ховається в деталях 07.09.2017 | 19:05

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Про міфи Тимчука і американські ПТРК Javelin 05.09.2017 | 19:52

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Мінкульт України блискуче переграв ФСБ! 03.09.2017 | 17:13

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Герой “щасливого” плакату Роман Зіненко став письменником! 02.09.2017 | 16:16

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Контрабандні війни. Хто і чому ліквідував двох депутатів так званої “ЛНР” 31.08.2017 | 20:32

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Битва за Запоріжжя. Хто за сепарів? 31.08.2017 | 20:21

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

29 серпня – Всеукраїнська жалоба за Небесною тисячею Іловайська 29.08.2017 | 20:50

Наталя Грудініна,громадський діяч

РФ-в агресори! Біженцям-допомогу! - Микола Греков 25.08.2017 | 19:32

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Чарівна дівчина очолила козацький журнал 24.08.2017 | 14:27

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

З Днем Незалежності! 23.08.2017 | 20:10

Наталя Грудініна,громадський діяч

Крапку у Запоріжжі поставлять правоохоронці, а не політики!-К.Бриль 23.08.2017 | 11:06

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"

Москва визначилася з майбутнім Донбасу 22.08.2017 | 15:04

Дмитро Снєгирьов,співголова ГІ "Права справа"

Москва. Танк України. Пророцтво з 1991... 19.08.2017 | 02:48

Віктор Тригуб,редактор журналу "Музеї України"
ДРУЗЬЯ ОНЛАЙН

 
 
РАССЫЛКА НОВОСТЕЙ
Чтобы подписаться на рассылку новостей
и блог-постов портала НБН,
введите адрес электронной почты.
  
ОК
title
Text
Имя кнопки
ВЫ НЕ АВТОРИЗИРОВАНЫ
Не зарегистрированы?  Регистрация
ОШИБКА СОХРАНЕНИЯ ТЕКСТА
Произошла ошибка сессии.
Пожалуйста, введите Ваш логин и пароль.
 
СМЕНА ПАРОЛЯ
Старый пароль:
Новый пароль:
 Введите 6 и более символов
Новый пароль еще раз:
Отправить
 
Отмена
title
Отправить запрос
 
Отмена