Як повідомляє «Мінфін», у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю. Документ передбачає формування «чорного списку» клієнтів фінансових установ, які передавали свої банківські картки, рахунки або доступ до них третім особам. Під обмеження можуть потрапити й підприємці, що приймають оплату за товари на приватні картки без сплати податків, пише НБН.
Законопроєкт розробили народні депутати на чолі з Данилом Гетманцевим і Ярославом Железняком. Головна мета ініціативи — боротьба з «дропами», тобто людьми, які свідомо надають свої рахунки для незаконних операцій. За оцінками експертів, через такі схеми щороку проходить до 200 мільярдів гривень, що призводить до значних втрат для державного бюджету.
Хто потрапить до «чорного списку» та як працюватиме система
Згідно з проєктом, Реєстр «поганих» клієнтів формуватимуть банки та надавачі платіжних послуг. Вони зобов’язані вносити туди дані користувачів, чиї дії містять ознаки ризикових операцій. Це може стосуватися осіб, які передали свої картки чи рахунки третім особам, або отримують платежі, не пов’язані із задекларованою діяльністю.
Перевірка клієнтів здійснюватиметься під час відкриття рахунку, зміни даних, авторизації з нового пристрою чи виявлення підозрілої активності. До Реєстру вноситимуться персональні дані — ПІБ, податковий номер, паспортні реквізити, дати народження та реквізити рахунків. Доступ до цієї інформації матимуть усі фінансові установи, що значно підвищує рівень контролю за користувачами.
Ризики для добросовісних клієнтів
Юристи попереджають, що до Реєстру можуть потрапити навіть добропорядні громадяни — наприклад, через технічну помилку або випадкову операцію, яка здасться банку підозрілою. Потрапляння до списку автоматично обмежить можливість відкривати нові рахунки, користуватися електронними гаманцями або отримувати платежі понад ліміт.
Особливе занепокоєння викликає відсутність у законопроєкті чітких критеріїв ризикових операцій. Експерти наголошують, що нечіткі формулювання можуть стати підґрунтям для зловживань або помилкових блокувань. Крім того, розкриття банківської таємниці через відкритий доступ до Реєстру може створити додаткові ризики для конфіденційності.
Як захистити свої права і не потрапити під посилений контроль
Внесення до Реєстру не є довічним: обмеження можуть діяти до 24 місяців, а інформація зберігатиметься три роки. При цьому внесення до списку не може бути підставою для відмови в обслуговуванні, якщо клієнт дотримується встановлених лімітів. Громадяни матимуть право оскаржити рішення через НБУ, банк або в суді.
Фахівці радять дотримуватися базових правил фінансової безпеки:
- Не передавати свої картки чи логіни третім особам.
- Використовувати двофакторну автентифікацію та повідомлення про всі операції.
- Підтверджувати походження коштів документально.
- Слідкувати за лімітами переказів і не здійснювати операцій, що не відповідають задекларованій діяльності.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути ризику потрапляння до «чорного списку» і зберегти довіру з боку банків.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Кабмін оголосив зимовий пакет підтримки для українців.
