Донеччина залишається пріоритетним напрямком для російських окупантів: загарбники націлилися на Слов’янськ і Краматорськ. Однак через тактичні помилки командування і виснаженість військ, росіяни зазнають поразки при спробах атак.
На Слов’янському напрямку артилерійські обстріли фіксувалися в районах населених пунктів Дібровне, Чепіль, Костянтинівка, Новомиколаївка, Мазанівка, Богородичне, Микільське та Гусарівка.
На Донецькому напрямку ворог обстріляв райони Закітного, Сіверська, Григорівки, Тетянівки, Донецького та Райгородка. Штурмові дії окупантів у напрямку Спірне – Івано-Дар’ївка наші захисники успішно відбили.
У росЗМІ відзвітували про нібито вхід на околиці Сіверська, однак британська розвідка не підтверджує ці заяви. Зазначається, що окупаційні війська все ще перебувають “на паузі” на Донеччині та готуються до масштабного прориву по лінії Слов’янськ-Сіверськ-Бахмут.
Разом із тим, недооцінювати противника не варто: на Слов’янському напрямку бої тривають поблизу населених пунктів Долина й Курульки. Ситуація там складна, але контрольована.
Західні розвідки кажуть про зміщення акценту військових дій на захід – себто в бік Сіверська. Власне Сіверськ і Долина стануть ареною найважчих боїв наступного тижня. Сіверськ приваблює окупантів, бо це вузлова залізнична станція.
Нагадаю, що завдяки точковим ракетним влучанням ЗСУ у бази противника порушено логістику постачання окупантів. Відповідно росіяни конче прагнуть узяти під контроль ключовий залізничний вузол, що дозводить їм перекидати боєкомплекти і вогневу техніку безпосередньо до лінії фронту.
Тому саме Долина і Сіверськ найближчим часом будуть в епіцентрі найжорсткішого протистояння.
Також зауважу, що Слов’янськ має важливе символічне значення для путіна. Оскільки росія вже одного разу “втратила” цей населений пункт, коли українська армія вибила звідти окупантів під час бойових дій на сході країни у 2014 році. І цей удар був для кремля досить болючим. Крім ідеологічної складової, Слов’янськ має й важливе військове значення – це один з ключових районів укріпленої української оборони. Однак іти на лобовий штурм Слов’янська окупанти ймовірно не будуть.
Прямо вони вже не підуть. На це вказує зміна тактики російської армії на прикладі штурму Лисичанська. Якщо до цього часу вони атакували “в лоб”, як це відбувалося в Попасній, Рубіжному й Сєвєродонецьку, то у Лисичанську окупантами була випробувана тактика флангових охоплень укріплених пунктів оборони ЗСУ.
І те, що зараз відбувається на Слов’янському напрямку – це бої поблизу Дібровного й вже згаданих Курульків. Курульки – ключова точка, бо це фактично вихід у тил Краматорську.
