Поки російська окупаційна армія штурмує населені пункти на сході України, зрівнюючи їх з землею та закидуючи “гарматним м’ясом”, ЗСУ націлюються на склади з боєприпасами та логістичні ланцюжки ворога. Це дозволяє уникнути зайвих жертв та запустити механізм каскадної деокупації захоплених противником регіонів.
Зазначу, що з початку повномасштабного вторгнення рф українська армія суттєво переформатувалась.
Поліпшилось загальне матеріально-технічне забезпечення наших Збройних сил, значно зріс оборонний бюджет. Запрацював соціальний ліфт. Командири низової ланки, які безпосередньо задіяні у бойових діях, мають можливість професійного зростання. Все залежить від особистісно-вольових якостей. У цьому вся сенсі війна дає певні можливості. І, звісно, найважливішим оновленням стало створення бригад територіальної оборони. Це – потужний компонент у моменті протистояння російської агресії та покращення загальної обороноздатності нашої країни.
Також відзначу якісне зростання професійної підготовки наших воїнів. Адже її вони проходять не лише на території України, а й у країнах Європи. Оволодіваючи при цьому новітніми засобами військової техніки та засобами ураження, які передаються країнами НАТО та іншими нашими стратегічними партнерами.
Маємо розширений характер військово-технічної допомоги не лише у моменті переозброєння ЗСУ (військова техніка, артилерія, боєприпаси, засоби ППО, індивідуального захисту, зв’язку, польові госпіталі, антидронове обладнання, власне дрони тощо) , але й у ракурсі покращення професіоналізму наших воїнів. Тобто відбувається якісне переозброєння ЗСУ, включаючи Сухопутні війська, причому не лише зразками західної техніки, а й вітчизняної.
Плюс – значно покращено координацію між Україною та партнерами, а також усередині наших Збройних сил.
Відбувається потужний перехід української армії у моменті планування операцій (навіть на тактичному рівні, не кажучи вже про оперативний та стратегічний) до стандартів НАТО. Відмова від радянської школи, яка явно програє західній. Що яскраво було продемонстровано під час деокупації Харківської та Херсонської областей.
Йдеться про каскадний характер наступальних дій, коли спершу знищуються склади, штаби, логістичні ланцюжки противника, а потім іде наступ. Це знижує кількість жертв у лавах сторони, що наступає, а також серед цивільного населення.
Ми не зносимо обстрілами міста разом із людьми, як роблять рашисти, а змушуємо супротивника робити чергові “жести доброї волі”, як росіяни називають свій відступ. Наразі алгоритм роботи командирів та штабів СВ ЗС України, а також командирів та штабів в підрозділах країн-членів НАТО, є однаковим і значно відрізняється від того алгоритму, який існував в радянській системі управління і, донедавна, в українському війську.
Нагадаю, американський генерал Ходжес заявив, що зима – на боці ЗСУ, а тому Україна повинна отримати достатню підтримку, щоб взимку почати звільнення Криму. За його словами, українська армія битиме по російських штабах на тимчасово окупованих територіях до лютого, опісля ці місця стануть плацдармом для звільнення Криму від російських загарбників.
