Кардинально плюс змінилося ставлення країн цивілізованого світу. ВСУ довели, що їхній бойовий професіоналізм та досвід – поза дискусією. Будь-яка національна чи регіональна політсила, яка хоч звуком натякне на обійми з РФ, шанси втратить миттєво і на корені. Далеко не всі політики, які мали високий рейтинг до 24 лютого 2022 року, зберегли його. Виник величезний запит на нові особи. Роль соцмереж, телеграма та ютуб-каналів зросла на порядки. Стали чітко видно результати деолігархізації. З’явився запит на військових у політичному житті.
І це далеко не всі штрихи до того, що яскраво виявилося в Україні за останні 1 рік та 3 місяці війни. А ще примітно, що досить упевнено, як вважають у США, розпеченим залізом із тіла України випалюється бандитизм. Парадоксально для країни, що воює, але в Україні відбувається саме так. Не швидко, але відчутно.
Є зміни, які не дуже помітні більшості простих американців. Вони зрозуміліші тим, хто знає «стиль життя» в пострадянських країнах. Зважаючи на те, що Україна стала воюючою країною, відбувається відкидання старого пострадянського «стилю поведінки» окремих «персон». Так само було в Грузії за Саакашвілі, коли ця країна в результаті позбулася «злодіїв у законі». Такі люди в результаті переїхали до інших країн – Греції тощо. Вони виїхали з Грузії, оскільки натрапляли на жорсткі ультиматуми скрізь та у всьому. В Україні так само сталося з олігархами.
Існували, в принципі, два прошарки, які були поширені на всьому пострадянському просторі: «злодії в законі», які жили за поняттями, і такі собі «бандити-спортсмени», які намагаються корчити важливих «кермових». Це тривало досить довго. Але сьогодні виглядає так, що в Україні має місце не лише деолігархізація, а й дебандитизм.
Організований кримінальний світ відштовхується українським суспільством, а на перше місце за впливом виходять військові структури. Сила в Україні вже в руках військових та уряду, а не олігархів та бандитів. Залишки останніх, звичайно, є. Таке явище не зникає одномоментно та остаточно. Але ця війна створює військову країну і прибирає з арени вищезгаданих «вирішував».
Люди, які не беруть участь у захисті своєї країни у будь-якому вигляді, а сидять укутані пледами у кафе у специфічних компаніях, п’ють горілку, поводяться по-бандитськи з іншими людьми – це вже не сприймається українським суспільством. Україна сьогодні – це вже не їхній світ, як вважають у США. Так, вони все ще можуть на когось впливати, когось підкуповувати на якомусь рівні, якось собі показувати. Але вони вже – анахронізм. Вони тепер не сприймаються як раніше. Це залишки минулого, якому вже не місце. Вони повинні будуть або себе якось винайти (у що слабо віриться), або покинути Україну.
Нинішня війна призвела до багатьох смертей. Водночас вона змінила менталітет українців. Тому авторитетність усіх цих бандитів уже не шанована, вона пішла через військову обстановку, насамперед.
Навіть коли ця війна закінчиться, то Україна, так у нас вважають, житиме за прикладом Ізраїлю, де заохочуватиметься військова складова. Така думка у більшості людей на Заході і, зокрема, у США. Звичайно, можливо, що багато військових перейдуть у бізнес, займуться ще якоюсь діяльністю. Але військовий елемент в Україні завжди буде на високому рівні. Як би Україна не перебудовувалась після війни, наша думка така, що вона вже завжди буде військовою державою. Війна змінила цінності людей.
Це саме стосується і політиків. Деякі з них або на таланті, або на щастя якось зуміли перевинайти. Але, за сьогоднішнього настрою українців, усім цим «бійцям» з «батальйону Монако» дуже важко повертатиметься до перевинайденої України. Так, деякі щось чи когось намагатимуться купити, на щось чи на когось намагатимуться впливати. Але повернутися в Україну зможуть лише ті, хто себе грамотно подасть і не матиме різного роду шлейфів, зокрема проросійського чи російського. Таких людей, гадаю, буде дуже невелика кількість.
Людям, які в минулому «керували», але поїхали під час війни (навіть якщо їм було й за 60 років) з України, яку вони обкрадали, обирали, віджимали в когось бізнесу, гадаю, дуже нелегко буде увійти назад. Це їм буде дорожче, важче і відчуваю, що вони зіткнуться з великими труднощами незалежно від того, хто стане наступним президентом чи як виглядатиме наступна влада в Україні.
В українців менталітет зараз інший. Україна до війни, під час війни та після війни – це коли повністю змінюються цінності, погляди, підходи. Тому вважаю, що на прикладі України відбудеться дуже цікавий і важливий соціальний експеримент. Як це було в США з COVID-19, коли американці стали набагато частіше мити руки, у поганому стані вже не йшли на роботу, а одразу йшли лікуватися, уважніше стали ставитись до здоров’я у всіх сенсах. Період пост-COVID-19 – це інша реальність для США. Війна для України та період після неї – теж абсолютно інша реальність для України.
Тому, я думаю, що бандитський світ в Україні впевнено йде в небуття. Він залишиться у якомусь незначному вигляді, бо він у світі є скрізь. Але в Україні він уже не буде ніколи авторитетним. Різного роду бандити українцями відверто зневажатимуть і сприйматимуть цілковиті нікчеми.
Спеціально для “НБН” Юрій ВАНЕТИК, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)
