У ISW розповіли, чому ЗСУ не вдалося повторити успіх «Курського прориву» на Білгородщині

У вівторок, 6 серпня, Сили оборони увійшли на територію Курщини, у підсумку просунувшись на 35 кілометрів, узявши під контроль понад 80 населених пунктів і захопивши в полон щонайменше 2 000 російських військовослужбовців, але таких результатів не вийшло досягти в Бєлгородській області.

ЗСУ.

Фото - bbc.com

Як інформує «НБН» із посиланням на Інститут вивчення війни (ISW), у неділю, 11 серпня, ЗСУ вступили в механізовані бойові зіткнення на території Бєлгородської області поряд із прикордонним пунктом пропуску «Колотилівка» північно-західніше від адміністративного центру регіону, і змогли просунутися на 10 кілометрів (приблизно), перебуваючи під потужними авіаударами та артилерійським вогнем з боку «другої армії світу».

На думку аналітиків ISW, у цьому районі ЗС РФ виявилися краще підготовленими до відбиття «транскордонних» атак Сил оборони, ніж це спостерігалося в Курській області. Зокрема, тут росіяни встигли встановити більшу чисельність протитанкових укріплень («зубів дракона») уздовж лінії кордону, водночас щільно замінувавши територію та підтягнувши більше сил і засобів.

Також, згідно зі свідченнями українських бійців, артилерійські підрозділи, оператори БПЛА та авіація армії Путіна практично відразу почали здійснювати удари по ЗСУ під час перетину кордону в Бєлгородській області 11 серпня, що вказує на одне — на цій ділянці не повторилася «оперативна несподіванка», досягнута 6 серпня під час прориву в Курську область. У підсумку, у четвер, 15 серпня, бронетехніці Сил оборони знову довелося перетнути кордон Бєлгородщини, але вже для евакуації залишків особового складу української армії.

В Інституті вивчення війни зробили висновок — цілком можливо, що путінська армія віддає пріоритет у захисті лише певних ділянок кордону, оскільки операція ЗСУ на Курщині триває.

Раніше ми писали про те, що операція ЗСУ в Курській області не змусила РФ відмовитися від наступу на сході України.

Exit mobile version