Як повідомляє “НБН” з посиланням на “НВ“, у світі вже було зареєстровано понад 30 тисяч випадків зараження вірусом віспи мавп, у тому числі в країнах, які ніколи не очікували на його появу.
Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила нинішню епідемію мавпячої віспи надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я.
І з того часу, як цей спалах вірусу підняв тривогу у світі, людям все ще доведеться дізнатися, що це таке, як він поширюється і як захистити себе.
Міф № 1. Віспа мавп передається тільки статевим шляхом
Хоча віспа мавп і вважається захворюванням, яке поширюється через тісний фізичний контакт з інфікованою людиною. Зазвичай, це означає контакт шкіра до шкіри, особливо контакт з висипом та шкірними ураженнями, спричинені хворобою.
Варто наголосити, що вірус може поширюватися при будь-якому контакті з осередками ураження або великими респіраторними краплями інфікованої людини. Це означає, що він може поширюватися в домашніх умовах через будь-який тісний особистий контакт з інфікованою людиною, а не лише внаслідок статевої близькості.
Крім того, вірус може зберігатись на поверхнях протягом тривалого часу, іноді до декількох тижнів.
Міф № 2. Віспа мавп — це новий штам Covid-19
У міру того, як пандемія COVID-19 затягується, увагу всього світу привертає віспа мавп. Проте віспа мавп та коронавірус не мають жодного зв’язку.
У нього зовсім інша трансмісія та життєвий цикл. Ви не заразитеся віспою мавп в громадському транспорті або в магазині, де ви зіткнетеся з кимось, тому що вона не передається так сильно по повітрю, як Covid-19.
Віспа мавп рідко призводить до смерті в порівнянні з показниками смертності від COVID-19, особливо серед нещеплених. Поширення штаму нині має передбачуваний рівень смертності 1%.
Попри те, що кількість випадків віспи мавп зростає, вона не показує смертельних випадків, які були на ранніх стадіях пандемії Covid-19. Це, безумовно, вказує на те, що мавпа віспа не матиме таких же руйнівних наслідків, як Covid-19. Однак ознаки та симптоми вірусу неприємні та серйозні.
Міф № 3. Віспа мавп — нова хвороба
Мавпяча віспа — не нова хвороба в усьому світі. Приблизно з 1970-х років про неї повідомлялося в Африці та деяких інших країнах.
Про перший випадок у людей стало відомо у 1970 році, було виявлено, що дев’ятимісячний хлопчик, який потрапив до лікарні в Демократичній Республіці Конго, був інфікований вірусом.
Віспа мавп — це вірусний зооноз, який передається людині від тварин, з симптомами, подібними до тих, що спостерігаються у хворих на віспу, хоча і з менш важкими клінічними проявами.
Вірус ендемічний для таких регіонів, як Західна та Центральна Африка, але останнім часом про нього повідомляють у США та країнах Європи.
До спалаху 2022 року більшість випадків віспи мавп було виявлено у сільських, віддалених районах і вони були наслідками прямих контактів з тваринами, які можуть поширювати хворобу.
Міф № 4. Віспу мавп не можна лікувати ліками
Через відсутність належної інформації багато хто може припустити, що віспу мавп не можна вилікувати за допомогою ліків. Однак, це неправильно.
Хоча віспа мавп проходить за 2−4 тижні, деякі препарати можуть бути надзвичайно корисними для лікування та ослаблення багатьох симптомів віспи мавп.
Центри з контролю та профілактики захворювань США заявляють, що вакцинація може бути рекомендована людям, які перебувають у тісному контакті з хворим на мавпу віспу, тим, хто міг зазнати впливу вірусу, і тим, хто піддається високому ризику зараження, наприклад, деяким медичним працівникам і працівникам лабораторії.
Крім ліків, було доведено, що здорове харчування та споживання великої кількості рідини допомагають упоратися з перебігом цього вірусу.
У той час як більшість людей зможуть вилікуватися від віспи мавп у домашніх умовах без медичного втручання, деяким людям з підвищеним ризиком тяжкого захворювання, наприклад, людям з ослабленим імунітетом, можуть бути призначені противірусні препарати.
Міф № 5. Тільки мавпи передають віспу
Назва «мавпяча віспа» є неправильною. Вона отримала свою назву в Данії в 1958 році, коли віспу вперше виявили у мавп, завезених із Сінгапуру.
Проте вірус не перейшов від мавп до людей і мавпи не є основними переносниками хвороби.
Хоча джерело вірусу мавпячої віспи серед тварин поки невідоме, підозрюється, що африканські гризуни відіграють певну роль передачі вірусу.
Експерти попереджають, що ця назва може бути дискредитуючою щодо приматів, а також для африканського континенту, з яким часто асоціюються ці тварини.
Також раніше пи писали про те, що мавпяча віспа мутує: португальські вчені повідомили про нові симптоми захворювання
