Як повідомляє видання The Conversation, дослідники встановили, що зниження або втрата нюху може бути не просто побічним симптомом застуди чи вірусної інфекції, а й першим сигналом серйозних нейродегенеративних процесів у мозку, зокрема хвороби Паркінсона. Це відкриття змінює підхід до ранньої діагностики захворювань, які довгий час залишаються непоміченими, пише НБН.
Нюх — одна з найтонших і найменш досліджених наших сенсорних систем. Проте саме він пов’язаний із пам’яттю, емоціями та поведінковими реакціями. Коли здатність відчувати запахи починає зникати, це може свідчити не лише про застуду чи вікові зміни, а й про глибші порушення в роботі мозку, які виникають задовго до появи рухових симптомів Паркінсона.
Як запах пов’язаний із мозком і пам’яттю
Нюховий аналізатор — це складна система, яка з’єднує носову порожнину з лімбічними структурами мозку. Саме тому запахи здатні викликати сильні спогади або емоційні реакції. Відділ мозку, що відповідає за сприйняття запахів — нюхова цибулина, — розташований поруч із зонами, які керують емоціями та пам’яттю. Коли цей зв’язок порушується, втрата нюху може бути першим сигналом пошкодження нейронів.
Фахівці вважають, що нюх виконує еволюційно важливу функцію — попереджає про небезпеку. Запах диму, газу чи зіпсованої їжі миттєво активує захисні реакції. Тому поступове зниження нюху, особливо без видимих причин, є приводом звернутися до лікаря, адже воно може вказувати на проблеми в центральній нервовій системі.
Втрата нюху: застуда чи сигнал Паркінсона?
Більшість людей втрачає нюх під час звичайної застуди чи грипу, але при хворобі Паркінсона це відбувається задовго до появи інших симптомів. Наукові спостереження свідчать, що до 90% пацієнтів із Паркінсоном мають порушення нюху задовго до розвитку тремору, скутості чи сповільненості рухів. Це може стати важливим біомаркером для раннього виявлення хвороби.
Проте визначити Паркінсона лише за втратою нюху неможливо. Подібний симптом може з’являтися через стрес, вікові зміни або навіть вплив токсинів. Тому дослідники пропонують поєднувати тести на нюх із іншими діагностичними методами, щоб створити точнішу систему раннього виявлення нейродегенеративних захворювань.
Як нюх допомагає у діагностиці нейродегенеративних хвороб
На етапі клінічної діагностики лікарям часто складно відрізнити хворобу Паркінсона від інших рухових розладів. Зниження або спотворення сприйняття запахів може стати одним із ключових критеріїв. У деяких випадках пацієнти зберігають здатність відчувати приємні аромати, як-от шоколад чи квіти, але втрачають сприйняття нейтральних або неприємних запахів — мила, диму чи гуми.
Деякі пацієнти стикаються з так званими нюховими галюцинаціями, коли відчувають запахи, яких насправді немає — наприклад, тютюну або диму. Вчені також описали випадки, коли люди з надчутливим нюхом могли відчути специфічний «мускусно-деревний» запах, властивий хворим на Паркінсона, за роки до встановлення діагнозу. Це відкриває перспективи для створення тестів, які допоможуть виявляти хворобу на доклінічному рівні.
Що стоїть за втратою нюху при Паркінсоні
Дослідники припускають, що хвороба Паркінсона може починатися саме з ураження нюхової цибулини — ділянки мозку, де токсини, віруси або пестициди спричиняють запалення та поступову загибель нейронів. Поступово процес поширюється на інші частини мозку, які контролюють рухи, що пояснює пізню появу моторних симптомів.
Подібний механізм спостерігається й при хворобі Альцгеймера. Дослідження показують, що ураження може починатися з невеликої області стовбура мозку — locus coeruleus, який також пов’язаний із нюховими шляхами. Коли цей зв’язок порушується, зникає здатність відчувати запахи, задовго до появи розладів пам’яті та орієнтації.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, які ризики для організму несе регулярне споживання бутильованої води.
