Психологи та психотерапевти щодня допомагають людям розуміти, як формується стрес і чому певні поведінкові моделі лише посилюють напруження. Проте навіть фахівці з ментального здоров’я залишаються людьми — вони також стикаються з перевтомою, тривожністю та емоційним вигоранням. Як повідомляє видання Real Simple, експерти розповіли, які звички вони уникають, аби не втратити внутрішню рівновагу, пише НБН.
Психотерапевти наголошують, що стрес часто накопичується непомітно — через дрібниці, які здаються нешкідливими. Саме тому вони радять уважніше ставитися до своїх щоденних ритуалів і замислюватися, чи дійсно певна дія допомагає відновитися. Нижче — звички, від яких фахівці радять відмовитися, щоб підтримувати ментальну стійкість і гармонію.
Примушування себе до спокою
Спроби насильно заспокоїтись часто мають зворотний ефект. Клінічний психолог Ліз Росс зазначає, що заклики «розслабся» або «заспокойся» лише підсилюють тривогу. Людина сприймає ці слова як нову вимогу, а не підтримку, через що тіло реагує ще більшою напругою.
Замість цього фахівчиня радить приймати власний стан без оцінки. Звертати увагу на тілесні відчуття — наприклад, «груди напружені» або «дихання поверхневе» — допомагає повернутися до моменту «тут і зараз». Усвідомлене дихання чи легкі вправи на заземлення здатні зняти гостре напруження без примусу.
Самокритика та пошук недоліків
Однією з найпідступніших звичок є самокритика. Спроба «перемислити» свій стрес і знайти, що саме ви зробили не так, лише посилює негатив. Терапевтка Хлоя Бін радить натомість звертати увагу на щось реальне — наприклад, на дихання, відчуття в руках чи навколишні звуки. Це допомагає знизити рівень збудження нервової системи.
Коли повертаються критичні думки, фахівці рекомендують усвідомлене спостереження без оцінювання. Важливо нагадати собі, що помилки або втому відчувають усі. Таке прийняття дозволяє емоціям пройти природно, не спричиняючи додаткового тиску.
Зловживання «комфортною їжею»
Під час стресу багато хто шукає розраду у солодкому, жирному чи каві. Психотерапевтка Мадгурі Джа пояснює, що ці продукти у великих кількостях підвищують рівень кортизолу, тобто гормону стресу. У результаті організм працює на межі, а не відновлюється.
Фахівчиня радить дотримуватися збалансованого харчування, дозволяючи собі улюблені страви кілька разів на місяць, але не як засіб «порятунку». Здорові перекуси, достатня кількість води та помірність у каві підтримують стабільний настрій і ясність думок.
«Оніміння» тіла за допомогою алкоголю чи перевтоми
Деякі люди «вимикають» свої почуття через алкоголь, надмірну роботу або екрани. Соціальна працівниця Крістен Плейк застерігає: такі дії дають короткочасне полегшення, але віддаляють нас від емоцій. Тіло перестає подавати сигнали, що ми перевтомилися, і це веде до виснаження.
Натомість терапевти радять усвідомлено розслаблятись — наприклад, прогулянкою, щоденником емоцій, теплим душем або просто кількома хвилинами тиші. Мета не в тому, щоб відволіктися, а в тому, щоб відновити зв’язок із собою.
Безкінечний скролінг у телефоні
Думскролінг — звичка переглядати новини або соцмережі без зупину — створює відчуття, ніби ви відпочиваєте, але насправді мозок отримує надмір стимулів. Синє світло, емоційний контент і нескінченний потік інформації тримають нервову систему в стані напруження.
Психологи радять створити «технологічну паузу» — 30 хвилин без гаджетів перед сном або після роботи. Замість прокрутки стрічки можна обрати щось тілесне: легку розтяжку, музику, або ведення короткого щоденника подяки.
Багатозадачність як пастка
Хоча здається, що мультизадачність підвищує ефективність, вона лише розпорошує увагу. Клінічний психолог Ліз Росс порівнює це з десятками відкритих вкладок у браузері — жодна не працює повноцінно, а мозок виснажується.
Натомість варто практикувати монофокус — виконувати одну задачу за раз. Це дозволяє глибше зануритися в процес, зменшити кількість помилок і відчути справжнє завершення роботи, що своєю чергою знижує рівень стресу.
Надмірна зайнятість і страх зупинитися
Багато людей намагаються «перемогти» тривогу, залишаючись постійно зайнятими. Проте тіло ніколи не отримує сигналу, що можна розслабитись. За словами Крістен Плейк, це лише підтримує стан готовності до небезпеки.
Фахівці радять робити мікропаузи — кілька секунд на глибокий вдих, розслаблення щелепи, відчуття стоп на підлозі. Такі короткі моменти дозволяють нервовій системі «видихнути» та повернути рівновагу.
Ігнорування потреби у відпочинку
Навіть якщо ви не перевантажуєте себе справами, ігнорування перерв теж шкодить. Організм подає сигнали, коли потребує перепочинку, але ми часто їх не слухаємо. Хлоя Бін радить практикувати короткі усвідомлені зупинки, навіть якщо немає часу на повноцінну перерву.
Техніка «Помодоро» або будь-який інший метод із чітким розподілом праці та відпочинку допомагає підтримувати баланс. Після кількох циклів роботи із коротким відпочинком продуктивність зростає, а ризик вигорання — знижується.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як проблеми зі щитоподібною залозою під час вагітності можуть бути пов’язані з аутизмом у дітей.
