З опівночі 27 липня на Донбасі почав діяти новий режим припинення вогню. Вище військове і політичне керівництво країни запевняють, що нове перемир’я не означає, що українські військові не зможуть відкривати вогонь у відповідь.
Утім напередодні повного і всеосяжного перемир’я загарбники 13 разів обстріляли позиції ООС, а також житлові будинки. А неподалік Новомихайлівки терористи влаштували провокацію заради зриву перемир’я. За інформацією штабу ООС, ворог замінував позиції ЗСУ протипіхотними мінами ПОМ-2 за допомогою протитанкових гранатометів. ПОМ-2 ставиться дистанційно і має період самоліквідації від 4 до 100 годин. Підступність провокації полягає у тому, щоб під час режиму припинення вогню вони вибухнули і імітували обстріли та зрив перемир’я з української сторони.
Всі ці факти свідчить про те, що оголошене з 27 липня перемир’я на Донбасі, вже традиційно не буде виконуватися військами агресора на практиці. Зі свого боку ЗСУ буде важче слідкувати за намірами агресора, оскільки нинішня угода забороняє військам ООС використовувати безпілотники та проводити розвідувальні операції.
На мою думку, тотального припинення вогню з 27 липня, як і під час усіх попередніх досягнутих угод, не буде. За останні шість років війни, ТКГ у Мінську понад 20 разів оголошувала «хлібні», «різдвяні», «шкільні» перемир’я, але обстріли не припинялися і кількість жертв серед цивільного населення, а також військовослужбовців ЗСУ, не зменшувалася.
Нинішнє перемир’я має продемонструвати, що Мінські угоди дієздатні і що виконується перший та основний їхній пункт – припинення вогню. Нагадаю, що українська сторона постійно наполягає на виконанні безпекової частини – довготерміновому й абсолютному припиненні вогню, а вже потім на реалізації політичної частини угод.
Зазначу, що Росія зацікавлена у нинішньому припиненні вогню саме в контексті імплементації «формули Штайнмаєра», особливого статусу, подвійного громадянства та інших вимог, закладених у політичній частині Мінських домовленостей. Водночас, «тут є певні застереження».
Варто зазначити, що 22 липня СММ ОБСЄ зафіксувала ротацію регулярних підрозділів ЗС РФ та колон військової техніки з території ОРДЛО в Росію та у зворотному напрямку. Це вже стало звичною практикою агресора. Справа в тому, що нинішня угода про припинення вогню, вміщує пункт про заборону польотів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і заборону роботи диверсійно-розвідувальних груп. Це, на мій погляд, сковує ініціативу і залишає ЗСУ фактично «без очей». Без аеророзвідки та розвідувальних операцій, українські військові не матимуть змоги спостерігати за передислокацією військ агресора, накопиченням бронетехніки та їхньої концентрації поблизу лінії розмежування. Покладатися лише на спостерігачів ОБСЄ марно – сьогодні з 230 спостерігачів місії, в ОРДЛО працюють не більше 10%. До того ж, їм заборонили пересування територією «Л/ДНР» через погіршення епідеміологічної ситуації з коронавірусом.
Переконаний, що українська сторона буде виконувати на практиці домовленості про перемир’я з 27 липня, але сумніваюся, що це будуть робити російсько-терористичні війська. Так, напередодні підписання угоди про перемир’я, на Донбасі різко зросла кількість обстрілів – зі звичних 4-8 на добу, до 18. Водночас, гинули як українські солдати, так і військові медики. На мою думку, таким чином Кремль тиснув на українську сторону і змушував її погодитися на припинення вогню.
Утім, якщо Росія побачить невиконання Україною політичної частини Мінських угод, вона застосує уже сталу практику – ескалація напруженості, збільшення кількості обстрілів, масова робота ДРГ, можливе навіть загострення бойових дій на певних локальних ділянках фронту. За відсутності спостерігачів ОБСЄ, розвідувальних груп і безпілотних літальних апаратів, Україна втратить можливість контролювати задуми агресора.
Загалом, переконаний, що нинішня угода про припинення вогню, фактично є мертвонародженою. Адже якщо Україна не буде в подальшому демонструвати свою договороздатність і виконувати російський план врегулювання ситуації, першими, хто порушить домовленості, будуть саме російські військові.
Так, під час телефонної розмови президент Росії Володимир Путін вже встиг заявити Володимиру Зеленському, що схвалена Верховною Радою постанова про проведення місцевих виборів суперечить мінським угодам. Більше того, він стверджує, що це ставить під загрозу врегулювання війни на Донбасі.
Росії потрібен тотальний контроль над Україною, а не лише контроль над тимчасово окупованими територіями Донбасу чи незаконно анексованим Кримом.
