Як інформує «НБН» з посиланням на сторінку Державної податкової служби України (ДПС), у вищеописаних випадках підприємцю не потрібно складати окремий акт, за винятком ситуацій, коли повертається сума понад 100 гривень, а основна увага приділяється коректній фіксації розрахункових операцій через РРО або програмний РРО, а також наявності підтверджувальних документів від служби доставки.
Згідно з положеннями ЗУ № 265/95-ВР та наказів Мінфіну № 547 і № 317, порядок розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачає обов’язкове надання розрахункового документа покупцю або особі, яка повертає товар. Документ має бути створений у паперовій або електронній формі та містити повну суму операції. Аналогічні вимоги поширюються на повернення коштів або скасування замовлення, включаючи онлайн-покупки.
При поверненні товарів продавець зобов’язаний провести операцію через РРО або ПРРО в момент отримання підтвердження від служби доставки. Як підстава використовуються квитанції або інші документи від перевізника, а також чек, за яким товар був ідентифікований. Важливо, щоб операція повернення була зареєстрована того ж дня, коли продавець отримує документи про повернення. Якщо квитанція надходить після завершення робочого часу, повернення фіксують наступного робочого дня з урахуванням встановленого режиму підприємства.
У ДПС підкреслюють — оформлення додаткових актів повернення коштів не є обов’язковим, якщо йдеться про суму до 100 гривень. Головним інструментом обліку виступають касові чеки та реєстрація через РРО/ПРРО, які забезпечують прозорість операцій.
Таким чином, у разі відмови покупця від посилки, підприємцю достатньо оформити повернення на підставі документів від служби доставки, що дає змогу уникнути зайвих бюрократичних процедур і водночас дотримуватися вимог законодавства.
Раніше ми писали про те, яку суму доходу необхідно вносити в договір купівлі-продажу нерухомості.
