В українській мові свято Воскресіння Христового можна називати «Пасха» та «Великдень». Ці слова Словник церковно-обрядової термінології та 11-томний словник української мови називають синонімами.
Орім того, варіант «Пасха» зустрічається в українських перекладах Біблії, тому не буде помилкою використовувати це слово для назви Воскресіння Господнього, повідомляє видання «НБН».
Водночас мовознавці називають слово «Великдень» основним для української мови. Багато хто чув його у приказці «Не я б’ю – верба б’є, віднині за тиждень Великдень». Також ця назва використовується в інших фразеологізмах та прислів’ях:
Обійдеться Великдень без гречаної паски (небажання людини мати зайвий клопіт);
Віддасть на рахманський Великдень (не віддасть ніколи);
Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень (звичай готувати ковбасу на Великдень);
Не кожний день Великдень, а хліб не паска (не кожного дня свято чи радість);
Де ще той Великдень, a він уже з крашанками носиться (про людину, яка хвалиться або щось робить невчасно).
Зазначимо, що солодкий здобний хліб, який випікають до свята Воскресіння Христового, називається «паска». Однак це слово також використовується у прислів’ях та українській літературі як назва свята.
Раніше ми пояснювали, чому українською мовою не правильно запрошувати у кафе фразою «пішли на каву».