Згідно з The Conversation, дослідження, нещодавно опубліковане в журналі Intelligence, виявило, що загальне психологічне функціонування людини досягає піку у віці від 55 до 60 років. Попри те, що фізична форма та швидкість реакцій знижуються з віком, інтелектуальна зрілість і стабільність особистості компенсують ці зміни та навіть перевершують ранню молодість за ключовими показниками розумової ефективності, пише НБН.
Вчені порівняли 16 психологічних характеристик, включно з когнітивними здібностями та рисами особистості, у людей різного віку. До переліку увійшли такі показники, як логічне мислення, обсяг пам’яті, швидкість обробки інформації, знання, емоційний інтелект та п’ять основних рис особистості. Аналіз масштабних баз даних показав: найвища інтегральна точка розумового розвитку припадає не на молодість, а на другу половину життя.
Як саме змінюється розум з віком: не лише швидкість, а й мудрість
Дослідження підтверджує раніше відомі факти: швидкість обробки інформації, короткочасна пам’ять та реакція починають погіршуватись вже з середини 20-х років. Ці зміни особливо помітні у видах діяльності, де важлива швидкість і точність — спорт, математика, шахи. Саме тому спортсмени, як правило, завершують кар’єру до 30 років, а провідні шахісти рідко утримують лідерство після 40.
Проте разом зі зниженням “сирого” інтелекту відбувається зростання інших якостей. Знання, досвід, моральне мислення, емоційна стійкість і здатність до комплексного аналізу рішень — усе це покращується в міру дорослішання. Наприклад, емоційна стабільність досягає максимуму в середньому у 75 років, а здатність протистояти когнітивним упередженням продовжує зростати навіть у 80-річному віці.
Чому лідери — це люди середнього віку: наука пояснює
Узагальнений індекс, створений на основі 16 психологічних характеристик, показав, що найвищий рівень загального ментального функціонування припадає на 55–60 років. Після 65 років починається повільний спад, який помітно прискорюється вже після 75. Саме ці особливості пояснюють, чому середній вік лідерів бізнесу, політики та управління — не 30, а 50+.
Досвід, стратегічне бачення, емоційний контроль і здатність приймати виважені рішення є важливішими за швидкість реакції в керівних ролях. Саме тому ці посади часто займають люди в другій половині життя. Відомі історичні приклади — Чарльз Дарвін, який опублікував Походження видів у 50 років, або Людвіг ван Бетховен, який у 53, вже глухий, створив свою Дев’яту симфонію.
Вік ≠ автоматичне зниження продуктивності: що з цим робити роботодавцям
Незважаючи на наукові докази користі середнього віку, працівники 50+ стикаються з труднощами при повторному працевлаштуванні. Частково це пов’язано з очікуваним наближенням пенсії — компанії розглядають таких співробітників як короткотермінову інвестицію. Крім того, деякі сфери мають жорсткі вікові обмеження — наприклад, пілоти змушені завершувати кар’єру у 65, диспетчери — в 56–60 років.
Проте не кожна людина старшого віку втрачає пам’ять або швидкість мислення. Дослідження підкреслює: оцінювати варто не за віком, а за реальними навичками та рисами. Це відкриває простір для реформування політик найму — зменшення дискримінації та краще використання цінного людського капіталу, який формується з роками.
Середній вік — не зворотний відлік, а вершина можливостей
Погляд на вік як на поступовий спад втрачає актуальність. Нові дані доводять: середній вік — це не передпенсійне пригнічення, а період розквіту. Саме в цей час люди поєднують накопичений досвід з психологічною зрілістю, що дає змогу приймати ефективні, розважливі рішення.
Найсвіжіші приклади зі світу бізнесу лише підтверджують тенденцію: виконавча директорка AMD Ліза Су у 55 років вивела компанію з кризи та зробила її одним із лідерів галузі. Змінити уявлення про вік — означає відкрити нові горизонти як для суспільства, так і для кожного з нас окремо.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому люди з віком прокидаються все раніше.
