Кожні кілька місяців у соцмережах з’являється нове «диво-зцілення» від раку — від суперфудів і добавок до екстремальних дієт. Черговий тренд стверджує, що 21-денне водне голодування здатне «виморити» ракові клітини та запустити самовідновлення організму. Про це йдеться у матеріалі The Conversation, пише НБН.
Однак наука свідчить інше: біологія не працює настільки просто. Рак — це не одна хвороба, а сукупність складних процесів, а метаболізм не має перемикача між «здоровим» і «хворим» режимом. Попри те що короткі періоди голоду можуть впливати на клітинну енергію, доказів того, що тривале водне голодування знищує пухлини, не існує.
Чому тривале водне голодування небезпечне
Більшість досліджень ефектів голодування зосереджуються на коротких періодах — від 12 до 72 годин, а не на екстремальних 21-денних водних дієтах. Такі практики можуть викликати зневоднення, порушення електролітного балансу, зниження артеріального тиску та втрату м’язової маси. Для людей із онкозахворюваннями ці ризики особливо високі.
Рак часто спричиняє виснаження організму (кахексію), тому голодування може прискорити втрату ваги, ослабити імунну систему й підвищити ризик інфекцій. Пацієнтам, які проходять хіміотерапію чи променеву терапію, необхідне адекватне харчування для підтримки функцій органів. Поєднання лікування з тривалим голодуванням може підсилити токсичність препаратів і сповільнити відновлення.
Як голодування впливає на клітини
Фізіологічно під час нестачі їжі організм активує автофагію — процес, за якого клітини «переробляють» пошкоджені компоненти. Це може зменшувати запалення та покращувати метаболічне здоров’я, як показують експерименти на тваринах.
Та у випадку раку ситуація складніша. Ракові клітини адаптуються — вони здатні використовувати альтернативні джерела енергії, іноді навіть ефективніше, ніж здорові. Тривале обмеження поживних речовин послаблює імунні клітини, які зазвичай розпізнають і знищують пухлини. Після повторного прийому їжі активується шлях mTOR, що стимулює ріст і розмноження клітин — це може пришвидшити розвиток мутацій.
Міф про «детокс» і реальні механізми
Популярність голодування багато в чому тримається на міфі «детоксикації» — переконанні, що утримання від їжі «очищає» організм. Насправді печінка, нирки й лімфатична система виконують цю функцію постійно. Рак не з’являється через «токсини», які можна «вимити», а є наслідком генетичних змін, що порушують контроль росту клітин.
Наукові спостереження виявили лише короткочасні зміни метаболізму, які можуть зменшити запалення чи вплинути на рівень інсуліну. Вони потенційно допомагають знизити ризик хронічних захворювань, але не лікують рак. Усі обґрунтовані дослідження підкреслюють: тривале голодування не є терапією, а лише складним біологічним стресом.
Що дійсно допомагає під час лікування раку
Сучасна медицина розглядає обмежене, контрольоване голодування лише як допоміжний інструмент, переважно перед хіміотерапією, і лише під медичним наглядом. Такі дослідження тривають не більше ніж 48 годин і строго регулюються.
Натомість самовільне багатоденне утримання від їжі може зірвати лікування, викликати серйозні побічні ефекти або навіть загрожувати життю. Для підтримки організму під час терапії потрібні збалансоване харчування, достатня гідратація, сон і фізична активність, але жоден із цих чинників не замінює цілеспрямоване медичне втручання — хіміотерапію, радіотерапію, хірургію чи імунотерапію.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому під повним місяцем ми спимо гірше.