Як інформує «НБН» із посиланням на матеріал Інституту вивчення війни (ISW), у вищеописаній ситуації, накладення вторинних санкцій на РФ, яке допускає адміністрація Дональда Трампа, судячи з усього, могло б ще більш негативно позначитися на економіці держави-терориста.
За даними ISW, курс укріпленого рубля тимчасово знижує вартість імпорту і послаблює ефект антиросійських санкційних обмежень, однак така стратегія лише маскує структурні проблеми.
Згідно з останнім звітом ЦБ РФ, інфляція в річному вираженні (SAAR) знизилася до 4 відсотків у червні, що відповідає цільовому рівню. Однак аналітики вказують — цей показник непостійний і не відображає довгострокові ризики. Зміцнення рубля робить паралельний імпорт дешевшим і пом’якшує санкційний тиск, але при цьому знижує стійкість економіки до зовнішнього впливу.
ISW вважає, що введення вторинних санкцій, що розглядаються США, може серйозно вдарити по економіці РФ: обмеження скоротять можливості імпорту і приплив доходів від нафти — ключові джерела фінансування війни проти України.
Додаткове навантаження на економіку формує зростання військових витрат. РФ підвищує виплати новобранцям армії Путіна, щоб компенсувати втрати на фронті та стимулювати набір, паралельно розширюючи оборонно-промисловий комплекс. Це викликає конкуренцію з цивільним ринком праці, зростання зарплат і цін на послуги. Сумарно, все це посилює розрив між офіційними даними та реальним станом справ, обмежуючи економічне зростання.
Також російські фінустанови фіксують зростання проблемних кредитів: за даними Bloomberg, деякі банкіри вже розглядають можливість звернення за держдопомогою. Рівень «поганих» кредитів може зрости до 6-7 відсотків у 2026 році, що спростовує заяви Кремля про «непохитну» економіку.
У ISW підкреслюють: Москва «спалює» економічний ресурс з обох боків — стимулюючи короткострокове зростання й одночасно роздуваючи витрати на війну проти України.
Раніше ми писали про те, що ставлення глави Білого дому Дональда Трампа до РФ і Путіна змінилося завдяки впливу двох осіб.
