Держави різних швидкостей: хто кого наздожене?

Блоги

Ми не раз говорили про зміни, які чекають планету – кліматичні, ресурсні й екологічні. Однак це лише частина тих трансформацій, які слід враховувати Україні в плануванні свого розвитку.

Адже ми конкуруємо з усім світом. Ми претендуємо на успіх у глобальному забігу країн і їхніх об’єднань. Результати цих перегонів визначає і характер та поведінка конкретних учасників. Хтось уже втомився і готовий поступитися тому, хто накопичив сили для ривка.

Прикладом може бути Cтара Європа. Ми постійно відмічали те, що Європа стала надто комфортною, люди неконкурентноздатними. Тобто ситуації критичні мали викликати певні зміни в найконсервативнішій частині планети, але хтось може стати і сенсацією чергового туру змагань.

Для початку з’ясуємо, як може мінятися демографічна картина людства. Адже від елементарної кількості представників певної нації часто залежить її доля. Бюро перепису населення США склало свій прогноз чисельності населення 228 країн. А департамент соціології і соціальних відносин ООН кожного дня в режимі онлайн дає демографічну ситуацію по кожній країні.

За даними аналітиків, у 2050 році найбільш густонаселеною країною світу стане Індія. Орієнтовно у 2025 році вона може випередити Китай, чиє населення, можливо, уже не зростатиме такими великими темпами, хоча із останніми змінами на нашій планеті, ростом населення Китаю у 5-7 млн кожного року не виключено, що і Китай зможе витримати конкуренцію з Індією і залишитися за населенням країною № 1 у світі.

Берлінський інститут народонаселення та розвитку також пророкує Індії становище найбагатшої країни за людськими ресурсами. Можливо, і так. Але думаю, що і Китай знову складе для неї величезну конкуренцію, хоча розрахунки ООН все ж доводять, що Індія таки може бути на перших позиціях.

Згідно з її дослідженнями, за останні 100 років кількість жителів Індії зросла в 5 разів. Її населення через 35 років має становити 1,7 мільярда. Що це означає для нас? Індія – гігантський перспективний ринок, з яким треба налагоджувати тісні зв’язки.

Я пам’ятаю цю країну за останні 10-15 років, коли відвідував її з різними завданнями, місіями. Я шукав компанії, чиї виробництва можуть бути корисні для України та різних країн світу. Я бачив, як вони змінюються, якими голодними до успіху сьогодні є індійці. Їхнє завдання не просто нагодувати свою націю, а знайти конкурентні ніші у світі, в яких вони можуть нині посісти лідируючі позиції. Наука, освіта, культура, медицина – це те, у чому Індія насправді на сьогодні дуже сильна.

Серед моїх чисельних друзів є багато індійців, тих людей, які говорять різними мовами, сповідають різну релігію, але що в них обов’язково є в активі – це мудрість, витривалість, розум і точність. Тому вони для нас можуть бути і партнерами, і конкурентами вже у найближчі роки.

Третьою країною за кількістю громадян стануть США. Думаю, сьогоднішні пертурбації, які відбуваються з лідируючою країною світу і  в політичному і в економічному полі, завадою для зростання населення не стануть.

Американців до середини 21 століття може бути вже понад 420 мільйонів. Підвищаться й темпи демографічного зростання в Західній Європі, зокрема за рахунок Іспанії та Італії. Стара Європа – Франція, Німеччина – швидше за все, будуть втрачати долю населення, будуть старатися підтримувати міграцію, щоб втримати необхідний рівень робочої сили і приріст населення у своїй країні. Для них, мабуть, на сьогодні набагато важливіше конкурувати з найближчими сусідами, але використати людські ресурси з інших країн. У цій ситуації, звичайно, що найлегше асимілюються люди, які приїжджають з України. Вони витривалі, вони навчені, вони терплячі та легко асимілюються до будь-якої країни Західної Європи.

Японія та Росія можуть вийти з числа впливових країн через падіння рівня народжуваності. У РФ кількість населення неухильно падає, з 1992 року і до 2050-го може скоротитися на 20% – з 139 до 109 млн, що буде означати втрати більші, ніж у Другій світовій війні.

Хоча ми бачимо, що Росія нині теж пускає на свої території багато вихідців з Азійських країн. Сьогодні дуже часто, від дальніх кордонів РФ і до самого Уралу, можна побачити все більше китайців.

Подорожуючи у минулі роки Манджурією, Північно-Східним Китаєм біля кордонів з РФ мені здавалося, що вплив Росії в тій частині Китаю буде великим – я почую російську мову, побачу російські вивіски, зустріну росіян, але насправді сталося інакше – більше вивісок з’явилося на російській стороні китайською мовою, більше з’явилося китайських бізнесменів і людей, які працюють у РФ, ніж у Китаї російського походження.

Проте якщо повернутися в недалеку історію міста Хардбін, можна б було подумати про інше. Відбувається зовсім протилежний шлях. Тобто зі Сходу, з Азії по азійському континенту РФ рухається населення, у першу чергу Китаю. Дуже часто також можна побачити корейців.

Разом з тим згідно з прогнозом Бюро перепису населення США найпомітнішими темпами до 2050-го зростатиме населення у двох африканських країнах. Це Нігерія – мабуть, ви ніколи про це не подумали б – з 165 млн до 402 млн, та Ефіопія – з 91 до 278 млн до 2050 року.

Хоча прогноз щодо Нігерії може зрештою виявитися хибним, оскільки її економіка, зав’язана на нафті, і уже зазнає серйозних втрат. Особливо коронакриза 2020 року та рекордне падіння споживання нафти у світі може завдати неповторних втрат Нігерії. Ми ж знаємо, що демографія залежить безпосередньо від економіки. Тільки но люди починають відчувати нестабільність і незабезпеченість у майбутньому, народжуваність у країні падає.

Пам’ятаєте, що в нашій країні пік народжуваності був у 2008–2009 рр., саме тоді, коли люди почали відчувати, що, можливо, у них буде стабільне майбутнє. Після того народжуваність у нашій країні стрімко пішла донизу.

Які демографічні зміни прогнозують нашій державі в цілому? Треба визнати, що тенденція, з якою ми маємо справу, схожа на російську. За часів Незалежності ми втратили за різними оцінками близько 20 млн людей. Смертність, відносно коротка тривалість життя та еміграція – це головні чинники, які впливають на кількість населення України.

Департамент соціальних відносин ООН сьогодні констатує – населення в Україні близько 42,3 млн людей, але за різними оцінками за кордоном сьогодні працює приблизно 7,5 млн українців.

За тотожними оцінками, за рівнем споживання цукру, хліба в нашій країні сьогодні проживає близько 32 млн людей. Перепис населення, який держава повинна проводити за вимогами стандартів ООН раз на 10 років, не проводився в Україні вже останні 20.

Додамо до цього окупацію частини територій, доля мешканців яких не певна. Ми до кінця не розуміємо, скільки сьогодні залишилося наших співвітчизників в окупованому Криму, на окупованих територіях Донбасу. За прогнозом ООН, у 2050 році населення України становитиме 32 мільйони, при загальносвітовому – 9,7 мільярда.

Я думаю, що і цей прогноз дуже скоро буде скоригований, а ця цифра насправді в межах 25 млн буде коливатися.

Як ви думаєте, коли населення на планеті зростає в тих країнах, де мають дефіцит продуктів харчування, куди вони в першу чергу будуть прямувати?

Не тільки до Західної Європи. Хоч рівень життя там вищий, ніж в Україні, але вони будуть шукати хліба, а хліб сьогодні можна буде найти, і особливо завтра, у таких країнах, де є необхідні земельні і природні ресурси. Тобто тут, у нашій країні.

Вимирання нашої нації слід припинити, повернувшись до стимулювання народжуваності та підвищення якості життя. Це важливо для майбутнього України, інакше старіння населення призведе до того, що робоча сила з інших густонаселених країн працюватиме замість наших трактористів, учених, економістів, медиків – просто тому, що наші молоді спеціалісти не народилися. Ми їх не навчили і не підготували до життя в нашій країні.

До прогнозів, звичайно, можна ставитися по-різному. Думаю, їхня головна цінність у тому, що вони окреслюють певні тенденції. А як уникнути прогнозованих проблем – це вже справа самих держав.

Наприклад, з 2016 року Китай відмовився від регулювання народжуваності за принципом «одна сім’я – одна дитина». Обмеження, яке діяло в країні 36 років і супроводжувалося примусовими абортами й покаранням за народження «несанкціонованих» дітей, знято. Тепер китайці мають право народжувати двох дітей, мати третю теж дозволяється, якщо родина має достатній дохід.

Цілком імовірно, що це і є відповідь китайського керівництва на ті прогнози, які обіцяють КНР демографічне й економічне падіння до середини століття. Китаю загрожувало масове старіння населення, а отже, і зниження продуктивності економіки. Але ця держава з тисячолітньою культурою мислить категоріями цілих епох і здавати позиції не збирається.

Я не раз ходив по великому помісті Конфуція – Собором, до якого сьогодні приїздять мільйони китайців. І все, що сьогодні відбувається в Китаї, це не стільки вплив комуністичної партії за останні 70 років, скільки культура конфуціанства. Цей народ готовий до боротьби. Він консолідований, готовий змінювати правила, за якими вони живуть для того, що б домінувати у світі. І зняття демографічних обмежень у Китаї – приклад стратегічних рішень, наслідки яких програмують майбутнє. Україна також мусить знайти в собі сили уникнути долі, яку пророкують експерти з огляду на демографічні тенденції новітнього часу.

Коли мене запитують, якими повинні бути вимоги і стандарти, або, як люблять сьогодні говорити бізнесмени, КРІ (Ключові показники ефективності) до сьогоднішніх політиків і державних управлінців. Я думаю, що до 3 основних осіб – президента, Прем’єр-міністра Кабінету міністрів та спікера – Голови Верховної Ради України – має бути один вимір.

Не доходи на душу населення, не багато інших показників, не купівельна здатність, а середня тривалість життя і демографічний стан нашої країни.

Сьогодні середня тривалість життя українця 68,5 років, а демографічний стан такий, що населення нашої держави падає кожного дня на 435-450 людей. Це в середньому вимирає півтора села. Тому, якщо ми говоримо про бенчмарк (від англ. benchmark –  «орієнтир», «еталон») про те, якою повинна бути стратегія та оцінка діяльності влади в країні, то в першу чергу це має бути консолідований показник, який ґрунтується на демографічній ситуації. І на місці президента я би ставив для себе основне завдання принаймні вийти в нуль.

Коли ти прокидаєшся, і бачиш, що із першої хвилини нового дня населення твоєї держави, як мінімум, не зменшується, а з кожної другої хвилини воно збільшується –  народжується нова дитина, тоді ти розумієш, що твоя країна рухається в правильному напрямку.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий